Керівник офісу президента Андрій Єрмак і колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен презентували рекомендації щодо безпекових гарантій міжнародних партнерів для України, розроблені за дорученням президента Володимира Зеленського.

Про це у вівторок, 13 вересня, повідомляє сайт глави держави.

Зазначається, що над підготовкою рекомендацій працювала експертна група, до складу якої увійшли “фахівці з усього демократичного світу”, зокрема колишні прем’єр-міністри, міністри, інші високопосадовці, а також науковці.

У рекомендаціях міститься заклик до створення Київського безпекового договору – спільного документа про стратегічне партнерство, який об’єднає Україну та держави-гаранти.

Рекомендації передбачають багаторівневий підхід до гарантій. Очікується, що основна група союзників візьме на себе чіткі зобов’язання щодо підтримки Збройних Сил України, а ширша група надасть невійськові гарантії, побудовані довкола санкційних механізмів.

Запропоновані рекомендації передбачають:

• Найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. Для цього Україні потрібні ресурси на утримання потужних Збройних сил, здатних протистояти збройним силам та іншим воєнізованим формуванням Російської Федерації.
• Потрібні багаторічні стабільні інвестиції в оборонно-промислову базу України, масштабована передача зброї та розвідувальна підтримка з боку союзників, інтенсивні тренувальні місії та спільні навчання під егідою Європейського Союзу й НАТО.
• Гарантії безпеки мають бути ствердними та чітко сформульованими; вони окреслюватимуть низку зобов’язань, узятих групою гарантів разом з Україною. Гарантії мають бути політично та юридично обов’язковими для виконання на основі двосторонніх угод, але об’єднані в межах спільного документа про стратегічне партнерство під назвою “Київський безпековий договір”.
• Договір об’єднає основну групу країн-союзників та Україну. Ця група держав-гарантів може складатися зі США, Великої Британії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також країн Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.
• Пакет гарантій містить як превентивні заходи військового, фінансового, інфраструктурного, технічного, інформаційного характеру для уникнення нової агресії, так і заходи, які мають бути вжиті невідкладно у разі нового посягання на суверенітет і територіальну цілісність України. Крім того, структура Київського безпекового договору передбачає повноцінний санкційний пакет проти країни-агресора, а також може містити додаткові компоненти, як-от угоди про забезпечення України сучасними системами ППО/ПРО, регіональні угоди про безпеку в Чорному морі тощо.
• Гарантії безпеки не замінюють прагнення України вступити до НАТО. Це прагнення закріплене в українській Конституції і є суверенним рішенням України. Також Україна прямує до членства в ЄС. Набувши його, вона зможе користуватися положеннями про взаємну оборону. Членство в НАТО та Європейському Союзі значно зміцнить безпеку України в довгостроковій перспективі. Гарантії, окреслені сьогодні, жодним чином не підривають цю мету, а спрямовані на забезпечення України можливостями для стримування збройного нападу чи акту агресії, а в разі нападу – захисту суверенітету, територіальної цілісності та безпеки за будь-яких обставин.

З повним текстом рекомендацій можна ознайомитись у додатку.

Колишній генсек НАТО, експрем’єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен зазначив, що перемога України в цій війні є безпосереднім пріоритетом.

“Просто зараз українці показують на передовій, що, маючи необхідні ресурси, вони можуть перемогти Росію на полі бою. Українці демонструють волю до боротьби, і демократичний світ повинен і далі надавати їм засоби для неї. Коли ця війна закінчиться, ми маємо гарантувати, що Росія ніколи більше не зможе вдертися в Україну. Найкращий спосіб зробити це – щоб Україна мала значну військову силу, здатну протистояти будь-якому майбутньому російському нападу”, – наголосив він.

За словами Расмуссена, створення та утримання такої сили потребує відданості союзників України протягом десятиліть.

“Ухвалення цих рекомендацій дасть потужний сигнал Володимиру Путіну. Це продемонструє, що наша відданість Україні не похитнеться, що його війна – марна. Це також дало б сигнал українському народові, що ми віддано підтримуємо незалежність і суверенітет України стільки, скільки це потрібно. Зробити це правильно означає закласти новий наріжний камінь європейської безпеки. Якщо цього не зробити, це означатиме загострення кризи на європейській землі”, – переконаний колишній Генеральний секретар НАТО.

Передісторія

До стабілізації ситуації на фронті офіс президента також виступав із пропозиціями оформити міжнародні гарантії безпеки Україні, але тоді йшлося про цей формат як вияв нейтралітету та замінник вступу України до НАТО. Зокрема про це йшлося на переговорах делегацій України й РФ у Стамбулі 29 березня.
Тоді, в березні 2022 року, Росія вимагала від України нейтрального статусу та відмови від вступу в НАТО. Україна, зі свого боку, намагалася отримати гарантії безпеки від міжнародних партнерів, зокрема постійних членів Радбезу ООН.

Попередньо на такі гарантії погоджувалися Італія, Німеччина, Туреччина.

Під тиском громадськості та західних партнерів влада України відмовилася від просування цього формату.

Натомість наприкінці травня стало відомо, що глава офісу президента і ексгенсек НАТО займуться пропозиціями щодо інакших гарантій безпеки для України.

Читайте також:
Британія не готова дати Україні гарантії безпеки, як у НАТО