“Чорнуха” не допоможе перемогти ворога: медійниці закликали Денісову уникати надмірної деталізації статевих злочинів

Українські медійниці та представники правозахисних організацій звернулися до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової із закликом уникати надмірної деталізації статевих злочинів під час війни, а також вивіряти й ретельно продумувати кожне слово, щоб уникнути сенсаційності в повідомленнях.

Відкрите звернення до омбудсмана, під яким станом на 25 травня стояло понад 80 підписів, публікує “Детектор медіа“.

Підписантки зазначають, що стурбовані й подекуди обурені риторикою повідомлень про статеві злочини під час війни, які з’являються на сторінках Уповноваженої ВР з прав людини в соцмережах.

“Зґвалтування суворо заборонене статтею 27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, тому російські воєнні злочинці мають бути покарані. Водночас повідомлення про такі злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх”, – наголошують медійниці.

Вони підкреслюють, що “статеві злочини під час війни — це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі “скандальної хроніки”.

Тому важливо пам’ятати про мету повідомлень про такі трагедії: це привернення уваги до самих фактів злочинів.

“Ця інформація поширюється медіа, сенситивні слова стають клікабельними заголовками, лідери та лідерки громадської думки також цитують їх у блогах, під час міжнародних культурницьких подій, організованих для адвокації вцілілих, привернення уваги до війни в Україні та до жахливих злочинів, скоєних росіянами”, – йдеться у зверненні.

Крім того, медійниці звертають увагу, що будь-яка інформація, поширена від імені Уповноваженої або її офісу, має статус підтверджених фактів. До того ж зазвичай інформацію про статеві злочини загарбників неможливо перевірити в інших джерелах. Тому дуже важливо, щоб вона справді була підтвердженою.

“Щодо дітей, які зазнали сексуального насильства від російських військових і загинули, для офіційної публічної комунікації мають бути висновки судово-медичної експертизи. Однак і в цьому випадку кожне слово повинне бути виважене і ретельно підібране“, – нагадують Уповноваженій автори звернення.

Вони зауважують, що повідомлені нею публічно деталі злочинів скеровують увагу суспільства на роботу слідчих органів та системи правосуддя, і люди вимагають розслідувань, судових процесів, покарання.

Натомість представники правоохоронної та судової системи обмежені процесуальними заборонами ділитися інформацією про хід слідства.

“Кожен випадок ретельно досліджується, збираються докази, захищаються персональні дані вцілілих від сексуального насильства і свідків. Тому під час вашої публічної комунікації, яка завжди має розголос, просимо зазначати, чи передає ваш офіс матеріали для подальшої роботи слідчих та прокурорів”, – звертаються до Денісової журналістки й правозахисниці.

“Під час публічної комунікації статевих злочинів під час війни (особливо коли потерпілими є діти) важливо зважати не лише на етичність формулювань, але й на виправданість та доцільність публікації тих чи інших подробиць, які можуть шокувати. Наприклад, “дівчинка шести місяців, росіяни ґвалтували чайною ложечкою”, “по двоє ґвалтували малюків орально та анально”, “дев’ятимісячну донечку зґвалтували свічкою”, – наводять у зверненні цитати омбудсмана.

“Як посадовій особі, омбудсману надважливо передусім дбати про права та гідність уцілілої людини та її близьких. А отже, дотримуватися етичних стандартів у поданні інформації, оскільки надалі медіа поширюють її у власних публікаціях, зберігаючи оригінальні формулювання та публікуючи їх на широку аудиторію.

Сенсаційні матеріали, стигматизація, інсинуації та “чорнуха” навколо людських трагедій не допоможуть нам подолати ворога й оприявнити проблему статевих злочинів під час війни”, – зауважують медійниці.

Вони висловлюють занепокоєння тим, що українські медіа можуть стати всього лише майданчиком для поширення “жахливих подробиць” про статеві злочини під час війни замість того, щоб сприяти збиранню доказів у відповідних кримінальних справах та справедливому покарання, а також поширювати інформацію про те, куди і як звертатися людям, що пережили насильство.

“Важливо розуміти, що статеві злочини під час війни — це інструмент геноциду, це інструмент ведення війни без правил, але вони не можуть слугувати ілюстративним матеріалом для розпалювання емоцій аудиторії”, – наголошується у зверненні.

З огляду на викладене, підписанти звернення звертаються до Уповноваженої ВР з прав людини з проханням, надаючи інформацію про статеві злочини під час війни:

  • Оприлюднювати тільки ту інформацію, щодо якої є достатньо доказів; перед публікацією перевіряти факти.
  • Повідомляти, які матеріали передано до системи правосуддя;
  • Вивіряти й ретельно продумувати кожне слово, щоб уникнути сенсаційності в повідомленнях.
  • Уникати надмірної деталізації злочинів.
  • Користуватися коректною термінологію, наприклад, вживати слово “вцілілі” або “потерпілі” замість “жертви”.
  • Дбати про конфіденційність і безпеку потерпілих. Пам’ятати, що потерпілі можуть бути ідентифіковані, якщо мешкають у невеликих селах чи містечках.
  • Нагадувати про мережі підтримки потерпілих (адвокати, правозахист, професійна психологічна допомога).

Про те, чому це важливо, розповідає журналістка Тетяна Трощинська:

Читайте також:
Фейк про зґвалтування дітей в Ірпені під окупантами розганяють, щоб розмити правду про інші злочини рашистів

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]