Бійці полку НГУ “Азов”, заступник командира полку капітан Святослав Паламар “Калина” та офіцер управління розвідки Ілля Самойленко на пресконференції онлайн з оточеної російськими військами “Азовсталі” в Маріуполі повідомили, що потужні обстріли меткомбінату тривають, і закликали владу продовжити зусилля щодо виведення їх з оточення.
Відеозапис брифінгу, що відбувся вдень 8 травня, доступний за посиланням.
“Станом на зараз ведуться інтенсивні обстріли заводу “Азовсталь”. Тільки за ніч ми нарахували більше 25 вильотів, в тому числі трьох стратегічних бомбардувальників. Працює ствольна артилерія, працюють танки, працюють міномети, піхота пробує штурмувати, снайпери і так далі”, – наголосив Паламар.
На запитання, чи всіх цивільних евакуювали з “Азовсталі”, Калина зауважив, що напевне цього стверджувати не можна.
“Адже жодна міжнародна організація чи владна структура, наші українські політики, не приїхали сюди, немає спецтехніки, щоб розібрати всі завали. І дуже шкода, що все це відбувається з різкими словами про те, що “нам вдалося”, “ми все зробили”, “наказ виконано” і так далі”.
Паламар нагадав, що два дні тому під час так званого “режиму тиші” загинуло троє й отримали поранення ще шестеро українських бійців. “Така ціна евакуації цивільних із території заводу”, – зауважив “азовець”.
Евакуація з “Азовсталі” 1 травня 2022
“Надзвичайно болить те, що від деяких політиків під час переговорів було чути заяви, нібито “ви, хлопці, займаєтеся якимись своїми справами й тягнете час для того, щоб вивести всіх цивільних”. Це було сказано нашому командиру, Герою України Денису Прокопенку. Ця людина командує гарнізоном, командує обороною Маріуполя…
“Наші справи” – це як раз і означає захист народу України та захист цивільних. І дуже шкода, що у деяких політиків немає такту, а є лише цинізм – цинізм про те, що це “успішна операція з евакуації цивільних”, – наголосив Калина.
Він підкреслив, що на “Азовсталі” загинуло безліч як цивільних, так і військових, і їхні тіла залишаються на території заводу.
“Ми два з половиною місяці просимо весь світ, журналістів, політиків про те, щоб евакуювати цивільних. І лише зараз нам вдалося пару сотень цивільних евакуювати. А ще безліч цивільних було евакуйовано на територію, підконтрольну Російській Федерації. Це радість крізь сльози, тому що до кінця робота не зроблена”, – наголосив Паламар.
Він подякував тим, хто втрутився і домовився про евакуацію цивільних людей, але нагадав, що на “Азовсталі” залишається багато поранених.
“Ми чекаємо різких дій щодо реального припинення режиму вогню. У нас залишається багато поранених військовослужбовців поранених, для яких ми кричимо про допомогу. Їм потрібно надати можливість евакуюватися в першу чергу”, – підкреслив Калина.
Поранені в польовому шпиталі на “Азовсталі”. Фото: Nava Mrpl UA/ФБ
Читайте також:
“Операції в середньовічних умовах”: як виживає український польовий шпиталь в оточеному Маріуполі
“Ми тут не за слова. Ми за народ України. Ми виконуємо свій військовий обов’язок. Нам не потрібно похвали, але нам потрібна справедливість. І ми завжди про це говоримо. Нам нема чого приховувати. Ми не в тій ситуації, щоб обманювати.
Поки ми живі, ми завжди будемо боротися за справедливість. За те, щоб вигнати російських окупантів. І за те, щоб вивести цивільних і поранених військовослужбовців”, – зазначив боєць.
Читайте також:
Оборонці Маріуполя під ворожими бомбардуваннями “Азовсталі” заспівали “Батько наш Бандера”. ВІДЕО
Офіцер управління розвідки Ілля Самойленко, який вільно спілкувався з журналістами англійською мовою, повідомив, що за даними “Азову”, українські захисники Маріуполя лише станом на 15 квітня ліквідували близько 2,5 тисяч і поранили 5 тисяч російських військовослужбовців.
“Ми також знищили до 60 танків і пошкодили десь 30. Це більш ніж 10% від загальних втрат танків Росією [під час повномасштабного вторгнення в Україну]. Практично така сама ситуація з БМП, артилерійськими установками – там більше 10%”, – зауважив Самойленко.
При цьому він додав, що більше половини всіх авіаційних ударів та вильотів ворожої авіації по Україні припала саме на Маріуполь: “десь до 150 вильотів”.
“І ми отримали “нуль” підтримки – жодної підтримки авіацією, жодної підтримки артилерією чи сухопутними військами. Ми по суті залишилися сам на сам [з ворогом]”, – сказав офіцер.
Він зізнався: навіть не очікував, що їм вдасться протриматися так довго.
Читайте також:
Командир морпіхів на “Азовсталі” Волина:
“Сподіваюся на диво. Що це пекельне реаліті-шоу закінчиться”
На запитання журналіста, які у них є шанси на порятунок та чи можуть вони здатися в полон, Самойленко відповів, що загалом захисники “Азовсталі” Маріуполя мають чотири варіанти дій. Але прийнятним є тільки один – битися.
“Щодо наших шансів, скажу те саме, що кажу своїм товаришам, солдатам… у такій критичній ситуації, як зараз, є [такі варіанти].
Перше – просто відкласти зброю, сидіти в кутку і чекати кінця. Це буде повільна смерть від голоду чи швидка смерть від бомби, просто прийняти.
Другий варіант – можна спробувати якось утекти, як боягуз, думати лише про власне життя й не думати про свій обов’язок, при присягу… саме це відбулося з командиром морпіхів (детальніше про це – нижче).
Третє – можна відкласти зброю і здатися.
А четвертий варіант – це єдиний спосіб, за який не соромно: стояти і боротися.
Ми весь цей час знали, що полк “Азов” не має високих шансів на виживання, якщо нас візьмуть у полон. І здатися для нас – це неприйнятно. Ми не можемо зробити такий великий подарунок ворогу”.
Убитий Дан Звоник
Самойленко також навів приклад Дана Звоника, якого у 20-х числах квітня російські окупанти захопили в полон, зняли на відео, як “українці здаються”, й закликали інших наших бійців наслідувати такий приклад. А вже за кілька днів матері Дана прислали фото її мертвого сина. Тіло впізнали за характерним татуюванням на груді.
За даними Самойленка, росіяни його задушили, хоча це є порушенням усіх можливих конвенцій щодо поводження з полоненими.
При цьому “азовець” запевнив, що хоч їхні ресурси й обмежені, але у них ще є провізія, вода і стрілецька зброя, щоб битися далі – “до найкращого вирішення ситуації”.
Читайте також:
Морпіхи 36-ї бригади в Маріуполі: частина з’єдналася з “Азовом”, частина – ішла на прорив, багато потрапили в полон
Розповідаючи про “боягузливий” з його точки зору варіант втечі з оточеного ворогом міста, “азовець” Самойленко навів приклад командира 36-ї бригади морської піхоти, Героя України Володимира Баранюка, який пішов на прорив Маріуполя разом із частиною бійців.
“Він просто відмовився виконувати наказ, який було йому спущено. І спробував утекти з міста з невеличкою групою працюючих танків, броньованих машин, боєприпасами.
Ми більш ніж за 100 кілометрів від наших основних позицій, ми не маємо належної підготовки з обох сторін, тут не можна прорватися – це неможливо. Але якщо думаєш лише про своє життя, то, звісно, будеш хапатися за будь-яку можливість, щоб це життя собі продовжити.
Це великий сором”, – вважає офіцер.
Таку саму думку про вчинок Баранюка в інтерв’ю “Українській правді” висловив і командир полку “Азов” Денис Прокопенко.
“Командир 36-ї бригади, нікого не попередивши, несподівано прийняв рішення просто піти на прорив у невідомому напрямку. І тим самим втратив багато людей. Так само багато людей було кинуто напризволяще, і вони просто потрапили в полон.
Якби цього не сталося, з цією бригадою ми б ще довго могли тримати оборону на правому березі. Але фланг було оголено й після завершення зачистки заводу Ілліча противник кинув всі свої сили на наш напрямок – це дало йому змогу наступати на нас з флангу та тилу”, – розповів Прокопенко.
Читайте також:
Комбриг 36-ї бригади морської піхоти Баранюк із Маріуполя потрапив у полон живим, є відео
Маріуполь перебуває в оточенні з початку березня, місто майже повністю зруйноване ударами російської артилерії та авіації.
Росіяни неодноразово заявляли про встановлення повного контролю над Маріуполем, однак ці заяви не відповідають дійсності. Після багатьох днів блокади сили оборони України й надалі нищать живу силу й техніку ворога.
Із другої половини квітня вони переважно зосередилися на території заводу “Азовсталь”. Там, у бункерах, перебували також кілька сотень цивільних, жінок і дітей. Російські окупанти завдають по “Азовсталі” ударів артилерії, авіації, ракет, були ознаки застосування хімічної зброї.
У нічному зверненні з 12-го на 13 квітня президент Володимир Зеленський перелічив підрозділи сил оборони Маріуполя: “…І окремо хочу сказати сьогодні тим героям, яким дуже важко. Тим, хто захищає Маріуполь. Батальйон морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти. Окремий загін спеціального призначення “Азов”, 12-та бригада оперативного призначення Національної гвардії України. Підрозділи Державної прикордонної служби. Добровольці “Правого сектору”. 555-й військовий госпіталь та працівники Національної поліції…”
Зеленський неодноразово казав, що “в Маріуполі одна з найскладніших ситуацій” щодо пошуку варіантів деблокади українського угруповання.
Командири “Азову” майор Денис Прокопенко та 36-ї бригади полковник Володимир Баранюк ще 19 березня були удостоєні звань Героїв України.
Підтвердилася інформація про те, що в районі Маріуполя 5 квітня склала зброю частина військових 501-го батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ.
11-12 квітня 36-та окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білинського в оточенні в Маріуполі фактично розділилася на групи з різним спрямуванням та різною долею.
Одна група, на чолі з комбригом Баранюком, вирішила прориватися з оточення в бік лінії фронту з колоною техніки. Внаслідок вогневого ураження була розсіяна, частково потрапила в оточення і в полон. Доля більшості воїнів із цієї групи залишається невідомою. Багато з них чи були поранені.
Друга група, приблизно із двох сотень бійців, на чолі з Сергієм Волинським (Волиною), успішно об’єдналася з полком НГУ “Азов”, перейшовши на його позиції на заводі “Азовсталь”.
Найбільша група, що перебувала на заводі “Азовмаш”, потрапила в полон до російських військ та “ДНРівців”.
13 квітня командири “Азову” і морпіхів записали відео після успішного з’єднання на “Азовсталі” (Сергій Волинський очолив бригаду після загибелі, зникнення безвісти чи потрапляння в полон вищих командирів).
У ніч на 20 квітня Волинський у відеозверненні заявив, що йдеться, можливо, про їхні останні дні чи години в оточенні, та попросив про ексфільтрацію на територію третьої держави.
28 квітня стало відомо, що окупанти вдарили по польовому шпиталю на “Азовсталі”: завалилася операційна, є загиблі і повторно поранені військові.
1 травня за сприяння генсека ООН Антоніу Гутерріша та Червоного Хреста із заводу “Азовсталь” змогла вийти частина цивільних – переважно жінок і дітей. Для евакуації цивільних на “Азовсталі” майже два дні тривав “режим тиші”. Надалі колону автобусів тримали в селі Безіменне (ОРДО, під контролем окупантів).
3 травня колона зі 156 цивільними після “фільтрації” та перевірок на блокпостах прибула до Запоріжжя.
У травні противник уже проник на завод, тривають штурмові дії, бої фактично ведуться на території “Азовсталі”, всередині будівель та ангарів.
Незважаючи на це, другий етап евакуації цивільних був успішним. Увечері 6 травня віцепрем’єрка Ірина Верещук заявила, що за день вдалося витягнути з “Азовсталі”50 жінок, дітей та людей похилого віку. Решту вивели 7 травня. За словами урядовців, таким чином, фактично з “Азовсталі” визволили всіх цивільних.
підготувала: Леся Шовкун
Читайте також:
Заступник командира полку “Азов” Святослав Паламар “Калина” з Маріуполя: Ми стоятимемо до кінця
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
