Олесь Доній
громадський діяч, політик
І ось ти зайшов на чужбину,
Заліз на землю ворожу,
Де під кожним кущиком віє:
“Україна все одно переможе!”
І ось ти стріляєш в жінок,
З якими, може, мріяв би спати.
І ось ти вбиваєш діток
І ще не боїшся відплати.
Та невдовзі у мареві сонній
Убиті тобою немовлята
Приходитимуть по одній
І чітко так промовлятимуть:
“Горітимеш ти у пеклі!
І не у м’якому ліжку.
Згадуючи перед смертю
Дитячі ручки і ніжки”.
І сон цей тебе нещадно
З’їдатиме щонощно.
І знатимеш ти, падло,
Що сон той направду віщий.
Горітимеш, суко, у пеклі!
За стогони, кров і муки!
І ця перспектива невпинно
Стає ближче і ближче, падлюко!
І коли твої вії обвугляться,
А очі луснуть в пожежі,
Останнє, що ти почуєш: “Україна все одно переможе!”
(9 березня 2022 р., після обстрілу росіянами пологового будинку в Маріуполі)
Читайте також:
Володимир В’ятрович: Чому Росія програє цю війну
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!