Ірина Подоляк: Немає хороших рускіх у природі. Це аксіома

Ірина Подоляк
громадська й політична діячка, колишня заступниця міністра культури, молоді та спорту, народна депутатка України VIII скликання

Немає “хороших рускіх” у природі.

Навіть якщо вони вже з іншим громадянством десь у Німеччині, Франції, Ізраілі чи Австралії десятки років.

Особливо якщо це ті “рускі”, які виїхали на Захід 10-15 років тому, чи й більше.

Особливо, якщо це ті “рускі”, які виїжджають зараз.

Вони поїхали не від фашиста Путіна – вони поїхали зі своїм обозом у світ за комфортом, устрицями і “довгим рубльом”.

Вони поводяться там так, як звикли в Росії – спочатку тихо приглядаються, потім вичавлюють сльозу, потім вилазять на голову, прикриваючись своєю “вєлікой культурой” чи нашими правами людини. Їм “все должни”…

Вони голосно говорять і голосно ржуть, вони кричать матами на своїх дітей, вони розводять срач довкола себе і прикидаються дементними: “А што такоє?..”

Вони не вимагали дотримуватись прав людини в Росії, бо їм добре, коли їх, 140 мільйонів, прикладають кийками, тримають мордою в асфальт і годують з лопати кілька тисяч СОБРів. Вони так люблять.

Я навіть не думаю про виходи на площі в Росії тих кількох сотень людей, чи про “героїчні” інтерв’ю рускіх емігрантів, бо нема шо коментувати і нема кому співчувати.

Я, можливо, зверну на них увагу тоді, коли у Москві й Ленінграді вийде (і не раз) хоча б по мільйону людей, яких СОБР, чи там хто у них, не розжене…

Варто їх усіх, нещасних, хто осів за кордоном, повернути на цю їхню “історічєскую родіну”, напхану лаптями, щами, ікрою, водкою, блощицями і яйцями Фаберже, де вони п’яним хором співатимуть “калінку” під батутою суки Ґерґієва і йому подібних нетребок-собчаків.

Вони розмістили за кордоном свої криваві нафтогазові капітали й еманують у Європі, Азії, Америці чи Африці, як радіоактивний уран – невидимий, але смертоносний.

До пори до часу невидимий.

Вони, відомі і невідомі “обикновєнниє русскіє гражданє”, чекають сигналу з Кремля від Путіна, чи того, хто буде після нього, щоб відбулася ланцюгова ядерна реакція, і вони всі почнуть вибухати своїми рускіми спільнотами, як атомні бомби, й розвалювати держави, і отруювати народи, і встановлювати свої фашистські правила.

Рускі спільноти в усьому світі такі ж небезпечні, як ІДІЛ.

І це не фантазії – це реальність, перевірена в Україні, але ще не очевидна для Заходу.

“Медуза”? “Дождь”? “Новая газета”? Для мене – токсично, як і будь-який “правозащітнік”-сталкер з рускім паспортом.

Якшо їх хвилює доля Росії, то хай валять у Росію і змінюють її долю, і вмирають за неї так, як вмирають за Україну наші. Натомість вони описують драматичними голосами відірвані ноги й руки у наших дітей, спустошені очі наших жінок чи сповнені холоду усмішки нашої армії.

Для людини з російським паспортом має бути розпечений блят у кожній країні Заходу і Сходу, бо це лише питання часу для russischer Lebensraum на пляжах Дубая чи Біаріц.

Немає “хороших рускіх” у природі. Ще не народились.

Це аксіома.

Читайте також:
Російська історикиня Таїрова-Яковлєва: Імперські мрії Росії виросли у фашизм, і винні всі росіяни. Але Україна переможе!