автор: Анастасія Федченко
зі Старобільська Луганської області
фото авторки
Атестувати дипломи вишів ОРДЛО пропонують в Україні. 3 лютого відбулося засідання робочої групи Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, на якому обговорювали механізм атестації. І вже готують відповідний законопроєкт.
Фактично йдеться про визнання документів, виданих навчальними закладами, які контролюються терористичними угрупованнями “ДНР” і “ЛНР”. По суті, це визнання Києвом і самих “ДНР/ЛНР”, вважають викладачі переміщеного Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Як вони та їхні студенти ставляться до можливої новації, і що з ними відбувалося в окупації – у матеріалі “Новинарні” з підконтрольної території Луганщини.
Марко – майбутній політолог. Хлопець з окупованого міста на Донеччині вчиться на першому курсі історичного факультету ЛНУ ім. Т. Шевченка. Він просить змінити ім’я та не показувати обличчя – хвилюється за маму, яка живе на непідконтрольній території.
Студент ЛНУ Марко з окупованої території Донеччини
Марко добре говорить українською, хоч опановував цю мову в школі свого міста вже як вихолощений факультатив, а історію України їхнє покоління в ОРДО взагалі не вчило.
“Була “історія вітчизни”. Там не завжди матеріал торкався історії нашої країни. А коли в старших класах торкався, то так, як говорять окупаційні ЗМІ:
повна антиукраїнська політика, матеріал не завжди був хоча б логічним.
Все, що стосувалося України, розповідалося через призму російської історії. Подекуди це була відверта брехня: що України не існувало до комуністів, що український народ не мав самоідентифікації. Якщо людина хоч щось знає з історії або володіє елементарною логікою, вона легко відрізнить правду від брехні. Але таких небагато”, – розповідає хлопець.
Типова новина на сайті “міносвіти ЛНР”
Тож Марко вирішив здобути повноцінну вищу освіту в країні, чий диплом визнає Європа. Кілька років він вивчав історію та мову самотужки. Не ділився планами ні з ким, крім батьків.
“Якщо всі знатимуть твою позицію щодо окупації, це небезпечно. Цензура там потужна. Не можна говорити, що думаєш. Завжди існує контроль згори. Краще про свої погляди мовчати”, – розповідає Марко.
Торік улітку він приїхав на Луганщину, в місто Старобільськ, звернувся по допомогу до центру “Донбас-Україна”, створеного у 2016 році спеціально для абітурієнтів із тимчасово-окупованих територій. Такі діти мають квоти для вступу на бюджет, складають не ЗНО, а іспити, ще й за гнучким графіком.
Реклама освітнього центру “Донбас-Україна” в приміщенні ЛНУ: вступ до українських вишів для молоді з ОРДЛО
Марко здавав українську мову, історію України та математику.
“Цей законопроєкт (який нині пропонує Мінреінтеграції – “Н”) повністю руйнує все те, що створювалося вісім років, – вважає першокурсник. – Як можна визнавати документи, що були зроблені на ніким не визнаній території, окупованій, яку навіть країною не можна назвати? Я вважаю, що визнавати такі документи дуже недалекоглядно”.
Між студентами українських вишів та тими, які залишилися на непідконтрольних Україні територіях, пролягла світоглядна прірва, переконана ректорка ЛНУ ім. Тараса Шевченка Олена Караман. Адже в окупації вже скоро як вісім років викладають за московськими підручниками та “працями науковців”, які підтримали окупантів.
“У молоді спотворені уявлення про реальність, український народ, українську історію. Їм як постулат подають, що Україна – ворог. Вища освіта – це ж не тільки знання, які хочуть визнавати, навички чи вміння, а й світоглядні позиції, ціннісні орієнтири, громадянські якості, морально-етичні якості, які формуються в процесі освіти”, – наголошує ректорка.
Студентка Юлія Оніщенко
Проти “акредитації” – і студентка ЛНУ, майбутня фінансистка Юлія Оніщенко.
“Навіщо тоді наші викладачі покидали свої домівки, родини, друзів? Заради чого?” – питає вона.
Аналогічну позицію має й Катерина Зайцева, майбутня вихователька дитсадка. На її курсі заочно навчаються студентки з тимчасово окупованих територій.
Катерина наголошує: у молоді з ОРДЛО є можливості здобувати українську освіту, й охочі ними користуються.
“Люди, які розуміють, що український диплом дає право працевлаштуватися і в Україні, і на окупованих територіях, і в Європі, вступають сюди, а не сидять в ізоляції, – каже Зайцева. – Визнання дипломів “ЛНР/ДНР” буде несправедливим і щодо викладачів, і щодо тих людей із окупованих територій, які вже пройшли цей шлях і здобули освіту в Україні”.
Студентка Катерина Зайцева
Читайте також:
За програмою “Дистанційна освіта Донеччини” навчаються 4 тис. дітей з ОРДЛО
Як інформувало “Радіо Свобода”, 3 лютого відбулося засідання робочої групи Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на чолі з міністром Верещук, на якому обговорили механізм атестації випускників “самопроголошених вишів”.
Ідеться про те, що людина з дипломом вишу з ОРДЛО просто “підтверджуватиме” кваліфікацію в Україні, отримуватиме український диплом і йтиме з ним працевлаштовуватися.
До робочої групи запросили представників Таврійського національного університету імені Вернадського, який переїхав із Криму, Східноукраїнського національного університету імені Даля, передислокованого в Сєвєродонецьк, Донецького державного університету внутрішніх справ, переміщеного до Маріуполя і Кривого Рогу, експертів фонду “Відкрита політика”, Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, Центру прав людини ZMINA, освітній центрів “Донбас-Україна” і “Крим-Україна” (урядовий центр, який займається вступом абітурієнтів з окупованих територій), інших організацій.
Міністр реінтеграції ТОТ Ірина Верещук. Фото: МінреТОТ
За словами адвокаційної менеджерки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, це була перша зустріч робочої групи, яку утворили для напрацювання змін до законодавства.
Судячи з наказу Міністерства, все лише на етапі розробки. Однак уже існує чернетка законопроєкту.
“Робоча група при Мінреінтеграції має на меті розробити спільну рамку закону. Про це вже давно говорили громадські організації. На засіданні ми не обговорювали певний проєкт закону. У нас були робочі матеріали, які підготували Мінреінтеграції, але це не були закони. Це були стартові позиції, які можемо обговорювати. На наступний день частина членів групи оприлюднила чернетку, ніби це є позиція міністерства. До того ж, для членів групи – а їх 37 – є дедлайн (11 лютого) із надання своїх пропозицій, тобто процес тільки почався”, – розповіла “Радіо Свобода” Альона Луньова.
Міністр з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук 5 лютого написала у фейсбуці, що спрощена атестація спонукатиме людей з окупації приїжджати в Україну для продовження навчання чи працевлаштування.
“Ми маємо стимулювати молодь з ТОТ переїжджати вчитись та працювати на контрольовану територію України. Це є частиною державної політики. Один із таких стимулів – це атестація (для визнання кваліфікацій та результатів навчання). Спрощення атестації полегшує працевлаштування молоді з ТОТ на підконтрольній території”, – заявила Верещук.
На переконання міністерки,
не йдеться про визнання дипломів та інших освітніх документів окупаційних адміністрацій.
Ідею такого законопроєкту підтримує і представництво президента України в АР Крим. Воно закликало Міністерство освіти і науки розробити один механізм, за яким будуть оцінювати знання жителів тимчасово окупованих територій.
Наразі МОН пропонує таким людям заново вступати у виш за спрощеною системою, яка діє з 2016 року для абітурієнтів з ОРДЛО. Також із минулого року для таких випускників діють спеціальні підготовчі курси зі стипендією.
Кримський приклад
|
9 лютого нове звернення на підтримку процедури акредитації підписали Центр прав людини ZMINA, “Крим СОС”, “Донбас СОС”, “Восток СОС”, “Право на захист” та Кримська правозахисна група.
Луганський університет ім. Т. Шевченка працює “в екзилі” з серпня 2014-го. Тут одразу забили на сполох, коли дізналися про ініціативу Мінреінтеграції про атестацію дипломів для випускників ВНЗ із тимчасово окупованих територій.
Голова вченої ради ЛНУ ім. Т. Шевченка, колишній народний депутат Віталій Курило
“Нормами закону, який пропонують, фактично робиться легітимізація влади з окупованих територій у цілому та псевдоуніверситетів, які там є. У законі пропонують визнати освіту, отриману там. Але хто давав цю освіту? Що це за університети? Хто їх там створив? – риторично запитує голова вченої ради ЛНУ ім. Т. Шевченка Віталій Курило. І сам собі відповідає: – Нелегітимні органи влади.
Хто там викладає? Як ми можемо перевірити? Щоб перевірити, чи ви вчилися, потрібно слати туди запит. Якщо слати офіційний запит, ми вже їх визнаємо як суб’єкт освітньої діяльності.
А хто їм дав ліцензію? Їхнє “міністерство освіти”. Хто їх призначив? Місцевий “парламент”. Хто його обирав і на якій підставі? Адже це територія України. І фактично це все за собою тягне визнання “ЛНР” та “ДНР” окремими суб’єктами міжнародного права”, – переконаний Курило.
Він очолив Луганський університет ще 1997 року, коли виш був педагогічним. У 2006-2012 та 2014-2019 роках працював народним депутатом (член фракцій Блоку Тимошенко, ВО “Батьківщина”, Блоку Порошенка).
Віталій Курило пояснює: у світі працює система визнання дипломів інших держав – нострифікація. Україна підписала Лісабонську декларацію як один із головних документів цієї системи ще 1997 року. Наша держава визнає дипломи інших держав, європейські країни визнають наші.
“І, визнаючи нелегітимні дипломи, ми фактично викреслюємо себе з міжнародного співтовариства, і нас звідти викреслять. Це потягне за собою
можливе невизнання всіх українських дипломів в інших країнах.
Фактично нівелює українську освіту. Це дуже ризикований крок, який не дасть нічого доброго”, – говорить очільник ЛНУ.
“МінТОТ втрутився в діяльність Міносвіти і наполягає на своєму варіанті закону, до кінця не розуміючи, що він може спричинити. Ці зміни юридичні непідготовлені, непродумані і вносять дуже великі складнощі для всієї системи української освіти в цілому”, – наголошує Курило.
У приміщеннях ЛНУ в Старобільську (гортайте фотогалерею):
“Кажуть, усе робиться для адаптації молоді з окупованих територій. Не маю нічого проти такого бажання. Але якщо подивитися, диявол ховається в дрібничках”, – додає голова вченої ради ЛНУ.
Читайте також:
В Україні затвердили новий порядок вступу до ВНЗ абітурієнтів з окупованих територій
Нині випускники вишів з ОРДЛО можуть “підтвердити кваліфікацію” хіба в кількох провінційних російських університетах. Вони складають держіспити й отримують диплом.
“Він (випускник) отримує диплом, скажімо, Таганрозького університету, але цей диплом не внесено в єдину базу дипломів РФ. Тобто папірець ніби є, але він усе одно не визнаний у Росії”, – розповідає Віталій Курило.
Саме він 1 серпня 2014 року підписав указ, згідно з яким Луганський нацуніверситет переїхав до Старобільська та ще в чотири міста на підконтрольній території. Тоді в Луганську вже почалися арешти викладачів і співробітників ЛНУ – було зрозуміло, що залишатися в місті небезпечно.
Нинішній вигляд будівлі ЛНУ в окупованому Луганську – з прапорами “ЛНР”. Фото з інтернет-ресурсів ОРЛО
“Залишитись у Луганську означало лягати під окупантів. Тому ми пішли звідти. І за нами ще 15 вищих навчальних закладів. Звідти перемістилося приблизно 80% викладачів та 75% студентів. То хто там залишився? Хто там викладає? – знову риторично питає освітянин.
– У нас перед входом була стела з барельєфом Шевченка, і вони (бойовики й колаборанти) цей барельєф збили.
Звісно, що нам було дуже складно переїхати. Питання з житлом для студентів та викладачів ми й досі не вирішили, хоч і вирішуємо всі ці роки”.
Сам Курило востаннє був у Луганську ще 29 квітня 2014 року. Щойно бойовики захопили будівлю ОДА, його прийшли арештовувати. І щодня ходили до нього на роботу й додому – перевіряти, чи він, бува, не з’явився.
Читайте також:
“Два міста – одне серцебиття”. Як живе Донецький університет ім. Стуса у Вінниці
Добре пам’ятає початок російської агресії й ректорка ЛНУ ім. Тараса Шевченка. У 2014-му Олена Караман була професоркою університету, очолювала коледж технологій та дизайну. Він розташовувався на самому сході Луганська.
Ректор ЛНУ Олена Караман
“Вся жива сила і техніка противника входила в Луганськ саме через схід. Ви розумієте, серед білого дня йде колона танків, “градів” – усі зупиняються, ховаються в нас. Я їм кажу: “Тут діти, це навчальний заклад, сюди не можна заходити!” А вони так упевнено: “Ми ж прийшли вас захищати від України, від фашистів, які вас будуть ґвалтувати”, – пригадує Караман контакти з окупантами. – Вони пройшли не тільки бойову підготовку, а й психологічну обробку. Це були кадрові російські військові. Вони шукали ректора (Курила), арештували проректора, якого ми кілька місяців шукали по підвалах, визволяли завдяки втручанню міжнародних організацій”.
Олена не може пробачити росіянам ані вторгнення, ані ці місяці терору.
Професорка у 2014-му правдами й неправдами викручувалася, щоб у гуртожитках коледжу не розмістили казарми.
“Я казала: на сусідній вулиці є готель “Колос”, він порожній, туди їдьте. Добре, що це був самий початок, вони ще не зорієнтувалися, розвернулися й поїхали.
Пізніше мене просто розстріляли б.
І вони у Східноукраїнському університеті розмістили свою базу. А ми потім заселили в гуртожтки біженців зі Станиці Луганської. І коли колона військових ішла, я одразу сказала: “У нас тут живуть біженці, постраждалі від війни”.
Читайте також:
Шкарлет розповів, скільки осіб з ОРДЛО вступили до українських вишів у 2021 році
Сама Олена Караман виїхала з Луганська 5 вересня 2014 року.
За її даними, від початку роботи центру “Донбас-Україна” освіту в Луганському університеті ім. Тараса Шевченка здобули 990 осіб із тимчасово окупованих територій – майже 200 щороку.
Нинішня будівля ЛНУ ім. Т. Шевченка в місті Старобільськ
Караман переконана, що пропонований Мінреінтеграції законопроєкт – цинічна ідея. Особливо на порозі можливого повномасштабного вторгнення РФ.
“Вони (ініціатори законопроєкту) почали маніпулювати, що це не визнання дипломів, а визнання кваліфікації, результатів навчання. Але в Законі України “Про вищу освіту” чітко написано, що кваліфікація присвоюється після опанування освітньої програми, яка відповідає освітнім стандартам. Таку освітню програму можна опанувати у виші, що має ліцензію. На окупованих територіях немає кадрового складу, який відповідав би ліцензійним вимогам. Зміст освіти там спотворений. Усе в перевернутому вигляді: історія, культура, цінності українського народу, українська ідентичність, усе, як в альтернативній реальності. Визнавати, як на мене, цю освіту – це злочин”, – повторює ректорка.
Під час дистанційної лекції в ЛНУ (зі Старобільська)
І здобута кваліфікація, і результати навчання – це не якась інформація у вакуумі. Їх заносять у додаток до диплому із позначкою “Міністерство освіти та науки Луганської народної республіки”.
“І коли ми ви́знаємо кваліфікацію чи результати навчання, автоматично ви́знаємо і диплом, – пояснює Караман. – А ви́знаємо диплом – ви́знаємо і вищий навчальний заклад, і установу, якій він підпорядковується, і зрештою – так звані органи влади, що є окупаційними”.
над матеріалом працювали: Анастасія Федченко, Дмитро Лиховій
Читайте також:
Законом про “вступ з ОРДЛО без ЗНО” Україна визнала документи про середню освіту “ДНР/ЛНР”, – Гриневич
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
