Німеччина припинила експорт оборонної продукції до Казахстану

На тлі протестів у Казахстані влада Німеччини вирішила припинити постачання продукції військового призначення до цієї країни.

Про це повідомили в суботу, 8 січня, агенції dpa та AFP, пише DW.

Ніяких подробиць, крім того, що німецькою владою уже вжиті заходи, щоб експорт таких товарів до Казахстану більше не здійснювався, агентства не повідомляють. Рішення прийняте після того, як президент Казахстану дозволив армії відкривати по протестувальниках вогонь на ураження без попередження.

Треба розуміти, що в 2021 році в Німеччині видали 25 ліцензій на постачання оборонної продукції до Казахстану загальною сумою близько 2,2 мільйона євро. Як зазначають агенції, це невелика частина німецького експорту.

Казахстан не є одним з основних отримувачів німецької оборонної продукції, але, як свідчить, доповідь Боннського міжнародного центру конверсії (BICC) від грудня 2021 року, в останні роки ФРН регулярно постачала туди мисливські та спортивні гвинтівки, системи технічної розвідки, легкі вертольоти, а також супутникове та ракетне паливо для космодрому Байконур.

Крім того, Казахстан закуповував німецькі пістолети. Зокрема, за даними BICC, німецька фірма Sig Sauer поставила кілька сотень пістолетів для служби безпеки експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва та спецпідрозділу боротьби з тероризмом “Аристан”.

Читайте також:
Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал, який керував захопленням Криму

Нафтові колізії Казахстану: РФ тримає Вашингтон за Chevron

Як писала “Новинарня“, з 2 січня на заході Казахстану спалахнули масові протести. Вуличні акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також в Актау, Оралі й Актобе на заході, Шимкенті на півдні, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. У містах Жанаозен та Актау на заході сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Надалі почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та усунення від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролював ухвалення всіх важливих рішень. Також висувалися вимоги щодо прямих виборів акімів (глав регіонів), повернення конституції 1993 року тощо.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. У різних містах (з 5 січня – по всій країні) оголосили надзвичайний стан, заблокували інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримували як протестувальників, так і журналістів. Згодом взагалі відімкнули мобільний інтернет.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. Тимчасово обов’язки прем’єр-міністра виконуватиме перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.
Також президент Токаєв оголосив про звільнення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки і сам обійняв цю посаду.

Протестувальники в Алмати захопили місцеву адміністрацію, управління комітету нацбезпеки зі зброєю та аеропорт, в Таликургані скинули пам’ятник Назарбаєву тощо.

З Алмати повідомляли про вуличні бої із застосуванням вогнепальної зброї, убитих силовиків та мародерство окремих бунтівників.

Президент Токаєв оголосив “антитерористичну операцію”, звинувативши в протестах “терористів” і “зовнішні сили”, та звернувся до ОДКБ з проханням про введення військ.

6 січня до Казахстану почали входити військові контингенти країн Організації Договору про колективну безпеку – Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану.
За даними з соцмереж, російські війська чисельністю близько 3000 осіб (переважно десантники) становлять основну частину контингенту. Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал Анатолій Сердюков, який керував захопленням Криму.

Паралельно повідомляли про десятки чи сотні загиблих під час придушення протестів та спалені акімати в кількох містах, вбивство понад 20 силовиків.

Звучать припущення, що дії мародерів та крайніх радикалів були інспіровані, щоб дати підстави для “антитерористичної операції” та введення в Казахстан російських військ для обмеження його суверенітету.

Увечері 6 січня силовики заявили про “зачистку” центру Алмати від “терористів”, як влада називає протестувальників.

7 січня “зачистки” продовжилися. Мітинги та вуличні акції відбувалися вже в небагатьох містах. Президент Токаєв заявив, що “терористи” мають бути знищені без переговорів.

8 січня Токаєв заявив, що ситуація в країні “розвивається у бік стабілізації”. Про це він сказав у телефонній розмові з російським колегою Володимиром Путіним, запропонувавши провести відеоконференцію ради колективної безпеки ОДКБ.

Станом на 9 січня влада повідомила про затримання майже 6 тис. учасників протестів.

Читайте також:
На всій території Казахстану запровадили надзвичайний стан

У Казахстані знайшовся лідер протестів. Він закликав Захід відірвати країну від Росії