Санкції проти Білорусі: Лукашенко ніяк не вгамується

Юрій Федоренко
керівник ГО “Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод” (АРДІС), головний редактор сайту “Матриця свободи”

2 грудня щодо Республіки Білорусь введено черговий пакет санкцій. Сполучені Штати, ЄС, Велика Британія та Канада одночасно оголосили про обмежувальні заходи щодо низки білоруських чиновників, силовиків та осіб, близьких до урядових структур.

Обмеження торкнулися й низки білоруських підприємств та установ. Ці санкції – відповідь на міграційну кризу, яку спровокувала білоруська влада на білорусько-польському кордоні. Нові санкції – сигнал, що без жорсткої відповіді ігрища Лукашенка з мігрантами не залишаться.

Санкційна історія Заходу тягнеться для Білорусі практично з самого початку 2000-х років. ЄС почав вводити їх з 2004 року, а історія американських санкцій розпочинається з 2006-го. За допомогою санкцій і ЄС, і США реагували на концентрацію політичної влади в Білорусії, звинувачуючи чинну владу в маніпуляції виборами та придушенні опозиції.

Запровадженні в той період обмеження та правові механізми досі діють, хоча у відповідь на пом’якшення внутрішньої політики Лукашенка ЄС та США скорочували кількість осіб під санкціями або запроваджували за ними тимчасові винятки.

До 2016 року у списках заблокованих осіб Євросоюзом із Білорусії залишалося лише чотири особи, а США випустили генеральну ліцензію щодо раніше заблокованих білоруських підприємств, постійно продовжуючи її.

Санкції 2020 року, що були запроваджені Заходом на тлі президентських виборів та громадських протестів мали швидше символічний та сигнальний характер. Та вже влітку 2021 року стало зрозуміло, що влада Лукашенка не збирається зупинятися на обраному “картопляним диктатором” шляху антидемократії.

Після піратського захоплення білоруськими силовиками рейсу Ryanair тиск на Мінськ суттєво посилився.

Євросоюз розширив списки заблокованих осіб. До червня 2021 року серед них було 166 фізичних та 15 юридичних осіб, включаючи такі великі компанії, як МАЗ та БелАЗ.

Було запроваджено секторальні санкції. Серед них – заборони на постачання оборонної продукції, товарів для тютюнової промисловості, обмеження на імпорт низки найменувань нафтопродуктів та калійних добрив, заборона на операції з урядовими борговими паперами з терміном погашення понад 90 днів, на страхування держструктур Республіки Білорусь, заборона на операції Європейського інвестиційного банку з Білорусією.

США, які спочатку обмежувалися блокуючими санкціями щодо чиновників, після інциденту з Ryanair також пішли на жорсткіші заходи. Вашингтон не став продовжувати дію генеральної ліцензії для дев’яти білоруських підприємств, які раніше належали до списку заблокованих осіб.

У серпні 2021 року президент Байден підписав виконавчий указ 14038, який значно посилив правовий механізм санкцій щодо Білорусії. Блокуючі санкції було запроваджено проти 21 організації, серед яких великі білоруські підприємства. Свої режими санкцій відновили Великобританія, Швейцарія та Канада.

Грудневі санкції продовжують курс на посилення санкційного тиску. ЄС розширив список заблокованих осіб, долучивши до нього деякі компанії, які раніше вже блокували американці. США також розширили кількість осіб під блокуючими санкціями.

В обох випадках під них потрапили чиновники, силовики та інші особи, які причетні до «міграційної кризи», а також компанії та організації, задіяні в експортних операціях та отриманні валютних надходжень.

Крім всього, до американського санкційного списку потрапив старший син Олександра Лукашенка Дмитро, як близький до диктаторського режиму чиновник.

США також ввели секторальні санкції щодо фінансового сектора, заборонивши американським особам купівлю білоруських боргових зобов’язань з терміном погашення понад 90 днів. Великобританія та Канада заблокувала низку осіб та підприємств.

Звісно, влада Білорусі заперечує, що цілеспрямовано організовувала міграційну кризу на кордонах ЄС. Однак у нещодавньому інтерв’ю ВВС Олександр Лукашенко підтвердив, що білоруські прикордонники могли допомагати мігрантам перебратися на територію ЄС, цинічно додавши: “бо вони йдуть не до мене, а до вас”.

Вжиті Євросоюзом та США санкційні заходи, звісно, ​​поки що не призведуть до повного колапсу білоруської економіки, значна частка якої зав’язана на Росію. Однак у низці галузей білоруської економіки санкції все ж таки дуже болісні, особливо в галузі нафтопереробки та виробництва калійних добрив. Потрапляння до блокуючого списку Мінфіну США серйозно ускладнює міжнародну діяльність осіб та підприємств, пов’язаних з диктаторським режимом.

Лукашенко не вгамується. Події двох останніх років говорять про те, що керманич Білорусі зовсім втратив зв’язок з реальністю у своєму непоборному бажанні залишитися при владі.

Тому слід очікувати подальшого зростання санкційного тиску. Та, на жаль, бенефіціаром від санкцій може стати Кремль, який залюбки протягує руку “братньої” допомоги Білорусі в обмін на можливість остаточно перетворити “синьооку” на імперського васала.

Читайте також:
“Мінус 35”: що означає “Віденський механізм”, запущений ОБСЄ проти Білорусі


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".