Президент підписав держбюджет України на 2022 рік

Президент Володимир Зеленський підписав закон “Про Державний бюджет України на 2022 рік”.

Як передає “Новинарня“, про це свідчать дані в картці документа на сайті парламенту.

Так, згідно із законом, у 2022 році доходи державного бюджету передбачаються у сумі 1 322 мільярдів гривень, видатки – у сумі 1 497 мільярдів гривень.

Мінімальна зарплата з 1 жовтня зросте до 6700 грн на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня — до 2600 грн на місяць, а з 1 грудня — 2684 грн на місяць.

Звідки братимуть кошти

До другого читання податкові надходження бюджету зросли на 67 млрд грн до 1,2 трлн грн. Напередодні Рада ухвалила податковий закон №5600, який Мінфін встиг “вписати” до бюджету за один день.

У розрізі податків, на 11 млрд грн (-7%) падають надходження від податку на доходи фізосіб. Ці кошти наступного року перейдуть в місцеві бюджети, щоби утримувати тарифи на тепло на сталому рівні за Меморандумом.

Ще на 10,9 млрд грн зменшився прогноз надходжень від НБУ – раніше очільник регулятора говорив, що до першого читання подали нереалістичні показники від НБУ.

Натомість збільшення передбачено коштом податку на прибуток (збільшили на 21 млрд грн до 158 млрд грн), ПДВ вітчизняного (+13 млрд грн до 179,6 млрд грн), імпортного ПДВ (6,5 млрд грн до 405 млрд грн), акцизів (+1,5 млрд грн та +5,3 млрд грн вітчизняного та імпортного) та екоподатку (+1,7 млрд грн).

Найбільше, на 54%, зросли доходи від ренти. Попри те, що очікувалися мільярди від ренти на руду, що передбачав законопроєкт №5600, додаткові 23 млрд грн отримають з ренти на видобування газу внаслідок цінового ралі на ринках.

Натомість від ренти на руду бюджет отримає додатково лише 240 млн грн, тобто всього на 2022 рік – 4,7 млрд грн.

На що витрачатимуть податки громадян України

У бюджет заклали підвищення “мінімалки” для лікарів до 20 тисяч грн, а середнього медперсоналу – до рівні 13,5 тисяч грн. На це спрямують два млрд грн.

З 1 січня передбачено зростання мінімальної стипендії студентам вищих навчальних закладів до двох тисяч грн (підвищеної – до 2 550 грн). Також це стосуватиметься студентів закладів середньої спеціальної освіти: з 480 грн її підвищать у 2,5 рази – до 1250 грн.

Продовжили зростати капітальні видатки до 140,2 млрд грн (+30 млрд грн) – це 9,4% видатків. Додаткові 1,8 млрд грн дали на цифровізацію.

На інфраструктуру виділили додатково +25 млрд грн до другого читання. З них додалося 9 млрд грн субвенції “на місця” на лікарні та заклади освіти (ці кошти повинні далі перерозподілити депутати). Ще 4,4 млрд грн спрямують на розвиток аеропортів (з яких 1 млрд грн – на Українські авіалінії).

Далі, з “інфраструктурних” коштів на 4,3 млрд грн підтримають модернізацію залізниці та електрифікацію.

На розвиток культури виділяється додаткових 5 млрд грн, з яких половину – на “Велику реставрацію“, 1 млрд – на підтримку кіно і ще 183 млн – на розвиток книговидавництва.

На охорону здоров’я додали 3,1 млрд грн, 2 млрд грн – на освіту і науку. Щодо освіти, не забули про Президентський університет, на який виділили 400 млн грн. Ще мільярд додали фізичній культурі та спорту.

Окремо передбачено 3 млрд грн на виплати “тисячі Зеленського”, 1 млрд грн на проєкт меліорації, 1 млрд грн – на “Питну воду”. Додали 400 млн на реструктуризацію вугільної галузі, стільки ж – на індустріальні парки.

Крім того, 6 млрд грн “перекинули” на субвенцію на соціально-економічний розвиток з бюджету Державного фонду регіонального розвитку. Це – так званий “депутатський фонд”.

Не додали фінансування для Бюро економічної безпеки. БЕБ отримало лише 600 млн грн, хоча лише на зарплати потребує 900 млн грн.

З видатків також до другого читання зникли кошти на підготовку до перепису. 

Безпека та оборона

У проєкті державного бюджету на 2022 рік на фінансування сектору безпеки і оборони передбачили 5,95% видатків від ВВП (у 2021 році 5,92%) – 322,7 млрд грн.

​Видатки держбюджету для Міністерства оборони у 2022 році заплановані у сумі 131 млрд гривень без урахування державних гарантій, що більше, ніж 2021 року, на 13,3 млрд грн.

Водночас 71,2 млрд гривень підуть на грошове забезпечення і зарплати військовим, що на 10,9 млрд гривень більше, ніж у 2021 році. 32,9 млрд гривень виділять на програму розвитку озброєння і військової техніки.

На силові структури передбачаються наступні видатки (дані за проєктом, підтриманим у першому читанні):

• Рада національної безпеки і оборони — 303 млн грн (250 млн грн у 2021 році);
• Міністерство оборони України — 130,9 млрд грн (117,6 млрд грн у 2021 році);
• Апарат Міноборони і ЗСУ — 129,6 млрд грн (116,3 млрд грн у 2021 році);
• Міністерство внутрішніх справ — 98,2 млрд грн (98,3 млрд грн у 2021 році);
• Національна поліція — 35,675 млрд грн (35,4 млрд грн у 2021 році);
• Служба безпеки України — 16 млрд грн (15 млрд грн у 2021 році);
• Головне управління розвідки — 4,4 млрд грн (4 млрд грн у 2021 році);
• Служба зовнішньої розвідки — 4,4 млрд грн (4 млрд грн у 2021 році);
• Управління державної охорони — 1,8 млрд грн (1,6 млрд грн у 2021 році).

Закладено фінансування 100% черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд грн.

На розвиток стратегічної промисловості виділяється 7,5 мільярдів гривень. Передбачається 2,5 мільярди гривень видатків на оборонно-промисловий комплекс (виготовлення бронетанкової та авіаційної техніки, ракетного озброєння, боєприпасів та приладів).

3 мільярди гривень — на космічну галузь (ракетний комплекс ЗЕНІТ 1SL, будівництво двох супутників).

На авіабудівну галузь виділяється 2 мільярди гривень (проведення досліджень і розробок в авіаційній промисловості та впровадження їх результатів, а також модернізація агрегатів та вузлів гвинтокрилів Мі-8, Мі-24).

Читайте також:
В Україні почалася реєстрація на “тисячу Зеленського”: у яких банках можна отримати та куди витратити