Українських журналістів можуть зобов’язати щоразу брати дозвіл у людей, яких вони знімають у громадських місцях

В Україні можуть запровадити нові підходи до обробки та зберігання даних та ввести поняття “чутливих даних”. Відтак, українських журналістів можуть зобов’язати щоразу брати дозвіл у людей, яких вони знімають у громадських місцях

У червні 2021 року у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону “Про захист персональних даних” №5628, який покликаний привести відповідне законодавство у відповідність до актів Ради Європи та ЄС. Його основні положення проаналізував юрист, заступник директора ЦЕДЕМ, член Незалежної медійної ради Ігор Розкладай у статті для “Детектора медіа”.

Зокрема, стаття 11 законопроєкту передбачає, що коли людину фотографують, записують на відео чи аудіо на вулиці або на публічних заходах, її слід поінформувати про це, аби вона могла заперечити.

“Це дещо змінює звичну картину зі статті 307 Цивільного кодексу, яка передбачає активну незгоду самої людини. Тепер обов’язково питати “чи ви дозволяєте?”, перш ніж фотографувати чи записувати людину”, – пише Розкладай.

Друга вимога – що оприлюднення відзнятих матеріалів можливе, якщо “оприлюднення є пропорційним відносно легітимної цілі, яка переслідується, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основоположних прав та інтересів суб’єкта персональних даних”.

Як висновок, операторам доведеться бути уважнішими, щоб не зняти чогось такого, що вважатиметься надмірним.

“Недостатньо артикульованою, як на мене, є норма щодо журналістських розслідувань. Так, зараз можна вийти із загальних принципів суспільного інтересу, але хотілося б, щоб у законі була чіткіша норма щодо журналістської відеозйомки з метою виявлення суспільно важливої інформації”, – додає Розкладай.

Також журналістам необхідно звернути увагу на статтю 7 законопроєкту щодо обробки чутливих персональних даних. До таких належить расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство у професійних спілках, генетичні та біометричні дані; дані, що стосуються здоров’я, статевого життя або сексуальної орієнтації, психометричних даних.

Згідно зі статтею, можна розкривати дані, які суб’єкт персональних даних явно оприлюднив. Для цілей цього закону під формулюванням “явно оприлюднено” необхідно розуміти оприлюднення персональних даних у такій формі або в такий спосіб, які уможливлюють ознайомлення з ними необмеженого кола людей.

“Вочевидь, оприлюднена фотографія в закритому профілі інстаграма під це не підпаде точно”, – робить висновок експерт.

Загалом, у законопроєкті розширений понятійний апарат: з’являються поняття біометричних даних, витоку персональних даних, послуги інформаційного суспільства, профілювання (profiling), прямого маркетингу та інші. Також наведений досить чіткий перелік принципів, таких як мінімізація персональних даних та обмеження зберігання.

Читайте також:
СБУ викрила хакерів, що крали персональні дані через додатки для Instagram