Нардепи подали майже 11 тисяч поправок до “антиахметівського” законопроєкту Кабміну

“Антиахметівський” урядовий законопроєкт №5600, який збільшує податкове навантаження, отримав 10 902 поправки від депутатів.

Про це повідомив заступник голови Податкового комітету Верховної Ради, нардеп від партії “Голос” Ярослав Железняк, пише “Чесно“.

Законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень Верховна Рада ухвалила за основу 1 липня (“за” – 264 нардепи).

Найбільшу кількість поправок, за інформацією заступника голови Податкового комітету ВРУ, від колективу авторів подали представники фракції ОПЗЖ:

1) Анатолій Бурміч та ін. — 450;
2) Дмитро Ісаєнко та ін. — 450;
3) Олександр Фельдман та ін. — 450.

За персональною кількістю правок лідирують депутати із різних фракцій. Двоє представляють “Батьківщину” — Михайло Цимбалюк (343 поправки) та Сергій Євтушок (286 поправок).

Серед лідерів “поправкового спаму” є й представники владної більшості. Так, депутатка Галина Янченко, яка йшла в списку “Слуги народу” під 5-м номером, подала 291 поправку.

Представник “Європейської солідарності” Михайло Бондар подав 285 поправок.

У ЗМІ законопроєкт назвали “антиахметівським” через те, що ним пропонується підвищити розмір ренти на видобуток залізної руди (на якій спеціалізується компанія “Метінвест” Ріната Ахметова), а також запровадити акцизний податок на електроенергію, вироблену на сонячних та вітрових електростанціях (ДТЕК Ріната Ахметова є власником найбільших потужностей “зеленої” енергетики в Україні).

Однак крім змін, що стосуються власників великого бізнесу, зокрема Ріната Ахметова, в урядовому законопроєкті міститься низка змін, які зачеплять широке коло українців.

Як уже не вперше відзначає Рух “Чесно”, “поправковий спам” — одна з характерних рис першого року роботи Верховної Ради нинішнього, 9-го скликання, більшість голосувань якого стосуються саме поправок до законопроєктів.

Аналіз роботи ВР протягом двох років показав, що за поправки відбулося 5309 голосувань — 57% від загальної кількості. Рекорд досі залишається за “поправковим спамом” щодо закону про землю — під час його розгляду в залу винесли близько 1,5 тис. поправок. Більшість із них не були ініціативами “слуг”, тому блокувалися монокоаліцією і зрештою виявилися непрохідними.

Втім, із початку цього року відбулося 2049 голосувань за поправки, тобто половина від усієї кількості. Саме вони стали причиною сплеску голосів “утримався”.

Наприклад, у березні 2021 року голосували за понад 900 поправок до законопроєкту про аграрну децентралізацію, а також 185 поправок до законопроєкту про продаж землі через електронні аукціони.

Читайте також:
Рада підтримала зміни до регламенту, які зупинять “поправковий спам”