СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2160095 +4095
Летальні випадки:
48469 +285
Одужали:
1882344 +17751
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 9882447 (+30693). Оновлено: 08:12 18.05.2021

У “СН” допускають новий проєкт постанови про вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру

 

Заступник голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук не виключає розробки та внесення на розгляд Верховної Ради нового проєкту постанови про вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру в Києві та Голокосту.

Про це Кравчук сказала в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок, 20 квітня.

“Не виключено, що ми з колегами зі “Слуги народу” реєструватимемо інший текст постанови у зв’язку з річницею (80-ті роковини трагедії в Бабиному Яру – Н.), який би не викликав таких політичних баталій”, – сказала нардепка.

Народний депутат нагадала, що на останньому засіданні комітету його члени спочатку підтримали проєкт постанови №5290 “Про додаткові заходи з ушанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту” авторства Володимира В’ятровича (фракція “Європейська солідарність”) та інших нардепів, проте потім його відхилили.

“Але після цього (прийняття проєкту – Н.) стався неприємний словесний конфлікт, коли фактично всю нашу фракцію та голову комітету Микиту Потураєва, який є етнічним євреєм, чого він ніколи не приховував, назвали антисемітом. У результаті Єлизавета Богуцька (фракція “Слуга народу”), яка підтримала цю постанову, заявила, що хотіла б відкликати свій голос… Тому ми повернулися й відхилили, але все-таки хочемо, щоб роз’яснив регламентний комітет, чи мали ми право повертатися до цього питання”, – розповіла Кравчук.

За словами заступника голови комітету, створення меморіального комплексу пам’яті жертв Бабиного Яру та Голокосту, безсумнівно, має бути державним проєктом, однак потрібно дати можливість долучитися до цього проєкту етнічним євреям, представникам інших національностей, громадянам інших країн.

“Не хотілося б, щоб у нас були такі брудні бурхливі дискусії, образи, і не хотілося б вказувати євреям, як їм вшановувати пам’ять тисяч загиблих людей”, – зазначила депутат.

Варто підкреслити, що в проєкті постанови №5290 наголошується на неприпустимості участі в будь-якій формі, зокрема шляхом повного або часткового фінансування, в реалізації заходів із вшанування жертв трагедії Бабиного Яру будь-яких юридичних осіб, засновниками, керівниками, членами або бенефіціарами яких є громадяни держави-агресора, її органів держвлади та місцевого самоврядування.

Як писала “Новинарня“, 4 лютого стало відомо, що поліція закрила справу за фактом ймовірного катування дітей під час зйомок фільму “Дау. Дегенерація” режисера Іллі Хржановського.

На підставі зібраних під час досудового розслідування доказів працівники поліції зробили висновок, що в діях осіб, які займалися організацією та проведенням зйомок фільму “ДАУ. Дегенерація” за участю малолітніх дітей у Харкові, відсутні ознаки кримінальних правопорушень.

Інформація щодо участі немовлят у зйомках фільму з елементами насильницьких дій з’явилася в інтернеті в квітні 2020 року.
У фільмі Хржановського, який є керівником меморіального центру Бабин Яр, бутафорськи, але зі справжніми немовлятами відтворювали, як вчені в Радянському Союзі проводили досліди над дітьми.
За виявленою публікацією прокуратурою Харківської області було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 127 (катування) та ч. 3 ст. 300 (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію) Кримінального кодексу України.
Згодом справу передали на розслідування поліції.

Перед цим  дитячий омбудсмен Микола Кулеба звертався до поліції через фільм “Дау. Дегенерація”.

Як відомо, Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” в Україні заснували у 2016 році.

За планом у 2023 році на місці урочища Бабин Яр у Києві мали відкрити меморіал із музеєм і дослідницькою зоною.

Однак проєкт розкритикували через те, що в нього вклали гроші російські бізнесмени українського походження Павло Фукс, Михайло Фрідман і Герман Хан.

У вересні 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, розроблений командою австрійських архітекторів. Вони запропонували прокласти підземну стежку, яка веде до центру з темним і світлим залами. Однак проєкт розкритикували за те, що він порушує традиційний іудейський закон, що забороняє розкопувати і забудовувати місця поховання.

Опоненти концепції Фрідмана — Хана виступають за інший варіант музею, який розробив Інститут історії Національної академії наук. Він пропонує відкрити музей у вже наявному приміщенні колишньої контори єврейського кладовища. У 2018 році цю ідею профінансувало Міністерство культури.

Читайте також:
“Не слід тривожити останки”: в УІНП прокоментували розкопки в Бабиному Яру

Нідерландський історик Карел Беркгоф заявив, що більше не може підтримувати проєкт Меморіалу “Бабин Яр” з етичних міркувань

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

93
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: