Російська армія в Карабаху будує для себе блочно-модульні містечка. ФОТО

Російські військові в Нагірному Карабаху почали зводити для себе блочно-модульні містечка.

Про це в п’ятницю, 12 березня, повідомила пресслужба міністерства оборони Російської Федерації.

Зазначається, що одне з таких містечок зведене на 60 осіб в містечку Аскеран. 

Фото: пресцентр МО РФ

Всього російська армія побудувала вже дев’ять таких об’єктів. 

“Зведення блочно-модульних містечок дозволяє створити комфортні умови життя і побуту особового складу і відмовитися від польових пунктів харчування, банно-пральних пунктів, польових складів”, – інформує пресцентр оборонного відомства РФ.

На території кожного містечка є спортзал зі штучним покриттям, баня, медичний пункт, сушарка, кімната чистки спорядження, кімната дозвілля, канцелярія, склад майна, їдальня, а також продуктовий склад.

В МО РФ також пояснили, що блочно-модульні містечка – це повноцінні автономні об’єкти, які оснащені всіма необхідними складовими системами життєзабезпечення (електропостачання, автономне опалення, санвузли, водопостачання, водовідведення).
Місця проживання укомплектовані меблями (ліжка, шафи, кухонний гарнітур, столи, стільці, душові кабіни), а також побутовою технікою (електроплити, холодильники, пральні машини, мікрохвильові печі, телевізори, кондиціонери, бойлери).

Читайте також:
Україна не визнає миротворцями російських військових у Нагірному Карабаху

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та мав на меті звільнення великих територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Наступ Азербайджану був активним та ефективним. Вірменська сторона втрачала особливо багато техніки і зброї – її масово знищували з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Туреччина надавала дієву підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією.

Вірменія зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

7 листопада азербайджанські сили звільнили історичне місто Шуша і підійшли впритул до Ханкенді (Степанакерта) – столиці “НКР”. Вихід на цей оперативний рубіж означав, що за кілька днів Азербайджан може взяти також Ханкенді і решту контрольованих вірменами районів. Після цього Єреван погодився на мирну угоду за посередництва Росії. У підсумку з більшості районів Карабаху були евакуйовані вірменські війська та цивільні, а на лінію розмежування зайшли російські війська.

12 грудня Азербайджан і Вірменія звинуватили один одного в порушенні режиму припинення вогню.

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану. Автономна Нагірно-Карабахська область у складі Азербайджану була на 77% населена вірменами.
2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної рад народних депутатів Азербайджанської РСР проголошено про створення незалежної “Нагірно-Карабахської республіки”.
Відтак Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – були захоплені вірменськими військами. Етнічні азербайджанці залишили рідні домівки. У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню.
Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривали безуспішні мирні переговори. Час від часу на лінії розмежування спалахували локальні бойові дії.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконувалися Вірменією.

Читайте також:
У Сухопутних військах проаналізували конфлікт в Карабасі та визначилися, чим треба оснащувати піхоту