СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1946510 +10282
Летальні випадки:
39786 +250
Одужали:
1482079 +6523
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 8942671 (+27278). Оновлено: 08:17 18.04.2021

Польоти для найздоровіших. Як МО пояснює підвищені вимоги до здоров’я аеророзвідників

 

автор: Олена Максименко
ілюстративні фото автора
та надані бійцями підрозділу аеророзвідки ЗСУ

Нещодавно “Новинарня” писала про проблему допуску до роботи операторів БПЛА у Збройних силах через сувору медкомісію. Вимоги до них мало відрізняються від вимог до пілотів гелікоптерів та літаків. Причиною недопуску може стати карієс, підвищений холестерин або ж металеві пластини в тілі. Такий бюрократичний підхід б’є по кадровому потенціалу безпілотної авіації, і не дивно, що ця наша стаття “БПЛА не по зубах”: як через безглуздий наказ українська армія втрачає безпілотну авіацію й аеророзвідку” спричинила великий резонанс серед військових.

Ми звернулися з цього приводу з офіційним запитом до Міноборони, а також поспілкувалися з аеророзвідниками однієї з бригад ЗСУ, щоб іще раз розібратися з проблемою.

Офіційна позиція ЗСУ:
вимоги до аеророзвідників виправдані, послаблення недоречні

Т.в.о. начальника Управління зв’язків із громадськістю Збройних сил України Юзеф Венскович запевнив, що вимоги до стану здоров’я зовнішніх пілотів (операторів) безпілотної авіації висуваються як до особового складу групи керівництва польотами, а не як до пілотів бойових літаків.

Він зазначив, що, за висновком Командування Повітряних сил ЗСУ, зниження вимог до стану здоров’я пілотів і операторів БПЛА може призвести до втрати високовартісного літального апарата, а також до шкоди життю і здоров’ю інших учасників повітряного руху.

Порядок проходження лікарсько-льотної експертизи та вимоги до стану здоров’я зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних апаратних комплексів рекомендовано Положенням про лікарсько-льотну експертизу (ЛЛК) в державній авіації України, затверджено наказом МОУ від 20.11.2017 №602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2017 за №1566/31434.

Корелює висновки комісії документ під назвою “Перелік хвороб, станів та фізичних вад”, представлений у 2-му додатку до положення про ЛЛК.

Найвищі вимоги до стану здоров’я висуваються за 1-І І графами, найнижчі – визначено у VII графі, згідно якої і оглядаються зовнішні пілоти (оператори) безпілотних авіаційних комплексів.

“Вимоги до стану здоров’я, визначені графою VII, практично не відрізняються від вимог Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, згідно положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 №1109/15800”, – ідеться у відповіді військового відомства з посиланням на Командування медичних сил.

Причинами недопущення до польотів операторів БПЛА можуть стати аномалії кольорового зору, що важливо при роботі з кольоровими дисплеями, зниження гостроти зору, захворювання ендокринної системи та новоутворення (доброякісні, злоякісні). Тимчасовий недопуск можуть зумовити також гострий ускладнений множинний карієс, гострий гастрит, міокардит, гострі респіраторні захворювання тощо.

Полковник Венскович запевняє: те саме стосується і військовослужбовців інших спеціальностей.

Представник ЗСУ вказує також на певні послаблення для операторів найменших безпілотників, і не тільки.

“Зокрема минулого року наказом Міністерства оборони України від 08 січня 2020 року №2 скасовано обов’язкове проходження медичного огляду ЛЛК зовнішніми пілотами (операторами) БпАК 1 класу мікро…
Для збереження кваліфікованих спеціалістів у Положенні ЛЛК передбачена можливість допуску до роботи за фахом авіаційного персоналу державної авіації України, стан здоров’я яких передбачає непридатність, в тому числі і зовнішніх пілотів (операторів) БпАК”, – ідеться в листі.

“Таким чином, на даний час відсутня потреба у внесенні додаткових змін до Положення ЛЛК“, – резюмує представник Збройних сил.

“В тил ворога можна, а керувати БПЛА – ні”

Однак, свідчать самі оператори військових безпілотників, на практиці все виглядає далеко не так райдужно.

Боєць із позивним “Богомол” на війні з перших днів. Воював спершу в добровольчих батальйонах, пізніше став до лав ЗСУ. Через виснаження змінив роботу санінструктора на аеророзвідку.

Богомол хвалиться: під час крайньої ротації їхній підрозділ визнали найкращим підрозділом БПЛА ОТУ “Північ”. Однак лікарська льотна комісія “завернула” його… через карієс та виразку шлунку.

Фото надане “Нікою”

“Як я прийшов в ЗСУ, одразу почав літати другим пілотом на “Рейвені“, – розповідає Богомол. – Потім я купив власні безпілотники типу “коптер” для виконання задач. Також мене залучали на запуски “Спектатора”, я упішно пройшов вишкіл пілота БПЛА від розробників цього комплексу. Кожну ротацію я “літаю”. Всі бойові завдання, що ставляться комбригом, штабом, я виконую. В мене найбільший серед не-офіцерів наліт на бойових завданнях”.

Але формально посада в Богомола досі інша. Адже він не відповідає вимогам стоматолога в ЛЛК.

“Я задачі виконую, а на посаду стати не можу, – обурюється він. – Виплату, яку нараховують “безпілотчикам”, отримати теж не можу. Але головне інше. Мене не залучають на навчання, на наради, які проходять у зоні ООС, коли синхронізують “безпілотчиків” і арту, тому що я не в штаті! А на посадах  стоять люди, які задачі насправді не виконують”.

Як і Богомол, його напарниця з позивним “Ніка” має деякі проблеми зі здоров’ям, що заважають пройти льотну комісію. В неї титанові скоби в щелепі, це наслідок старої автомобільної аварії.

Військовослужбовиця має чимало прикладів абсурдності 661-го наказу Міноборони, який встановлює планку вимог медкомісії.

“До нас приходили люди з розвідки. Вони виконували ризиковані для життя і здоров’я завдання за лінією фронту. А в безпілотну авіацію перевелися, бо тут навантаження трохи менші фізично. І от їм кажуть: “Ні! Ви непридатні!” Значить, ходити в “сіру зону”, проводити диверсійну діяльність в тилу ворога – придатні, а стояти з пультом за кілька кілометрів від лінії зіткнення – ні?”

Інший бік проблеми: навіть якщо людина без ЛЛК ще може якось стати на посаду, то потрапити в навчальний центр – задача складніша.

Адже є таке формулювання, як “стати на посаду з подальшим навчанням”. Скажімо, людина не має звання чи потрібного вишколу. Єдиний навчальний центр, де офіційно готують “безпілотчиків” (видають державний сертифікат) – 190-й НЦ ЗСУ в смт Гуйва Житомирської області. Його перевіряють жорсткіше, аніж бойові бригади. У бригадах після ротації одні звільняються, а поповнення, яке надходить, необхідно відправляти на навчання. І от до 190-го центру без проходження ЛЛК ніяк не пробитися.

Окрім того, що людина повинна особисто навчитися керувати БПЛА й отримати відповідний серифікат, такий документ має отримати весь екіпаж – 2-3 особи, що пройшли злагодження. Якщо одного члена екіпажу “забракує” медкомісія, то й решта не отримає сертифікат і допуск.

Потім навіть сертифікованим пілотам (операторам) ЛЛК необхідно проходити комісію раз на рік, щоб підтвердити допуск до керування безпілотником.

“90% непридатних”

Під час медкомісії кожен із лікарів за фахом своїм дивиться і вирішує, чи придатний боєць для керування БПЛА чи ні. Медики керуються внутрішнім наказом 602 “Про затвердження Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації”. Бійці ж – наказом 661 “Про затвердження Правил виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України”. Відповідно до наказу, для допуску до польотів пілоту-оператору потрібен висновок центральної ЛЛК.

Фото: Олена Максименко, Новинарня

“90% особового складу, які де-факто стоять на посадах і успішно виконують цю роботу в бригадах, фізично не здатні пройти медкомісію як льотчики підйомного складу (тому що часто це люди 35+, в когось проблема з зубами, в когось слабший зір, контузії, перелами, металеві предмети в тілі тощо), – розповідає аеророзвідниця Ніка. – Слава Богу, в барокамеру “безпілотчиків” додумалися не засовувати”.

Богомол тепер змушений проходити ЛЛК, тому що підрозділ хоче отримати “Лелеку” – більш технологічний комплекс. Від імені бригади вони подали відповідну заявку, тепер екіпажу необхідно пройти сертифіковане навчання.

“Я з 2016 року в повітрі, знаю, як керувати цим бортом, я його підніму, посаджу, все зроблю! – запевняє військовий. – Фаховий рівень дозволяє, але не дозволяє карієс! Ще в одного хлопця не дозволяє зір, а дівчинку “зарубали” через підвищенний рівень холестерину! Це вимоги до льотно-підйомного складу. Ми тут до чого? Ми на землі стоїмо!..”

Богомол пояснює: насправді робота з БПЛА не вимагає особливої фізпідготовки та навіть могла б стати шансом на реалізацію для бійця, який, скажімо, втратив кінцівку, але хотів би служити далі. Адже з деякими БПЛА, тією ж “Лелекою”, оператори працюють за 10-15 км від лінії фронту.

“У мене ще ситуація не критична, – говорить Богомол. – Поставлю кілька пломб, за пів року буде ще одна спроба – і я пройду комісію. Але таке ставлення “ламає” всіх…”

На думку бійця, такі жорсткі вимоги є спробою рівнятися на стандарти НАТО. Однак натовські протоколи писалися для керування суднами ІІ та ІІІ класу, тим часом як українська армія працює здебільшого на суднах І класу. Хоча керувати й безпілотниками вищих класів не складніше, переконаний розвідник.

“Ми не на тому рівні ходимо, щоб висувати такі вимоги. І в нас не та ситуація – в нас нема людей в армії, немає конкурсів і конкуренції. Радійте, що хоч хтось хоче цю роботу виконувати!” – обурюється Богомол.

Він припускає, що новим ударним безпілотникам “Байрактар” доведеться припадати пилюкою на складах, бо в ЗСУ не набереться достатньо досвідчених, мотивованих, та ще й підходящих за станом здоров’я пілотів і операторів.

Переваги теж є, але наказ потрібно міняти

Слід визнати, що, крім підвищених вимог до стану здоров’я, пілоти й оператори БПЛА мають також деякі авіаційні “плюшки”, відмінні від бійців інших підрозділів – щомісячні премії (такі ж отримують сертифіковані снайпери і ПТУРисти).

Фото: Олена Максименко, Новинарня

“Так, вони (оператори БПЛА) мають надбавки по заробітній платні, і це цілком заслужено, – визнає Гліб, боєць іншої бригади. – У них напружена робота, аналіз багатьох даних і, відповідно, дуже високе навантаження. Особливо коли таких вильотів декілька поспіль. Крім того, пілоти БПЛА мають відпочивати не менше чотирьох годин між польотами, з яких не менше двох годин мають спати. Це теж виправдані обмеження. Тому що зараз із деякими безпілотниками, які вже прийняті на озброєння, треба напружено працювати більше трьох годин поспіль. Інша справа, що ця рекомендація в наших реаліях нездійсненна. Адже пілотів БПЛА – один екіпаж на одну бригаду в зоні ООС, і цей екіпаж має повністю закривати всю зону бригади”.

Оператори БПЛА не приховують: на фронті існує поняття “службової необхідності”, коли “літати” можна без медичних допусків, під відповідальність командира.

Однак без відповідного статусу, посади, і головне – належного навчання втрачаються можливості як для розвитку, так і для більш якісного виконання роботи.

Бійці переконані: потрібно внести зміни до 661-го наказу Міноборони – змінити вимогу ЛЛК для “безпілотчиків” на звичайну військово-лікарську комісію. Медконтроль потрібен, але його достатньо на загальновійськовому рівні.

“Бо що маємо в підсумку? – розмірковує Ніка. – Затримку в підготовці/перепідготовці вузькокваліфікованих фахівців (знайти бажаючих і здатних працювати з БпЛА досить важко). Приїхала бригада з ротації, подала людей на навчання, щоб у тилу їх підготували. А людей не приймає навчальний центр, бо стоматолог і окуліст визнали їх непридатними. Як наслідок, маємо відтік кадрів. Люди плюються і не продовжують контракти. Також маємо корупцію: ті, хто проходить ЛЛК, зізнаються, що платили лікарям. І якщо завтра комісії з перевірки виконання 661-го наказу поїдуть у сухопутні бригади – взводи БПЛА будуть на 70-90% небоєздатними”.

Читайте також:
Легалізовані “очі” на допомогу армії: “Аеророзвідка” набула статусу громадської організації

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

597
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: