СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1946510 +10282
Летальні випадки:
39786 +250
Одужали:
1482079 +6523
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 8942671 (+27278). Оновлено: 08:17 18.04.2021

Представництво ЄС прокоментувало вирок Стерненку

 

У представництві Європейського Союзу в Україні знають про винесений одеському активісту Сергієві Стерненку вирок та про реакції, які він викликав в українському суспільстві.

Про це відомство заявило в четвер, 4 березня, у відповідь на запит “Радіо Свобода”.

“Ми очікуємо, що українська влада забезпечить належний процес на наступних етапах судового розгляду. Ми наголошуємо на необхідності впровадження реформи верховенства права, зокрема судової системи, що забезпечить незалежність та об’єктивність і, таким чином, покращить довіру українців до судових рішень”, – заявили в представництві ЄС в Україні.

Додамо, що кілька українських правозахисних організацій у спільній заяві, оприлюдненій 25 лютого, заявили, що справа Сергія Стерненка спричинила значний суспільний резонанс і привернула увагу до браку довіри до судів в Україні.

Читайте також:
“Правди!”: в Україні почалися акції проти вироку активісту Сергію Стерненку. ФОТО, ВІДЕО

Спалений шолом, сніжки, газ і “запах Майдану”: як Київ протестував проти ув’язнення Стерненка. ФОТОРЕПОРТАЖ

Прокурор Одещини виступив зі зверненням щодо справи Стерненка

“Можливо, остання мирна акція”: тисячі людей у Києві вимагали волі Стерненку і судової реформи. ФОТО, ВІДЕО

23 лютого Приморський суд Одеси оголосив вирок активістові Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна. Його забрали до СІЗО.

Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештовували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.

Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.

Сергій Стерненко заперечує причетність до інкримінованих злочинів, зазначивши в суді, що підставою для відкриття низки кримінальних справ стала бездоказова заява Сергія Щербича про напад на нього і викрадення “заради 300 гривень”, а також знайдена слідчим у помешканні підсудного зброя.

Паралельне кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.
На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.

Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня 2020 року Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові у випадку про самозахист оголосили 11 червня 2020 року, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня 29020 року супроводжувалися сутичками активістів із поліцією.

Тоді суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.

29 січня 2021 року суд пом’якшив запобіжний захід для Сергія Стерненка.

Читайте також:
Стерненка переведуть в окрему камеру одеського СІЗО. Він написав листа

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

256
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: