СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1352134 +4285
Летальні випадки:
26050 +68
Одужали:
1171724 +1701
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 6921573 (+15394). Оновлено: 08:14 01.03.2021

У Білорусі учасника акцій протесту засудили до п’яти років ув’язнення

 

Мінчанина Віктора Борушка засудили до п’яти років позбавлення волі  за нібито напад на співробітника ОМОНу під час однієї з минулорічних акцій протесту після оголошення результатів президентських виборів.

Відповідне рішення виніс суд Ленінського району Мінська в середу, 27 січня, передає портал Tut.by.

“Суд визнав Віктора Борушка винним у завданні тяжких тілесних ушкоджень особі у зв’язку зі здійсненням ним службової діяльності (п. 5 ч. 2 ст. 147 КК) і призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років з відбуванням покарання в колонії посиленого режиму”, – йдеться у повідомленні.

32-річний Віктор Борушко перебуває під вартою з 18 жовтня 2020 року. Його затримали після недільного маршу, били і знущалися з нього, унаслідок чого чоловік провів 12 днів у реанімації.

За словами Борушка, в день маршу він тікав від силовиків. Його збили з ніг, і разом з ним на землю впав омонівець, який отримав перелом великогомілкової кістки.

Натомість потерпілий співробітник ОМОНу в суді заявив, що обвинувачений завдав йому удару ногою, що й спричинило перелом.

Однак Борушко це заперечує. “Коли мене били, я беріг ліву ногу. Мені міняли зв’язки на лівій нозі, я не міг нею вдарити”, – заявив він у суді.

Вирок набуває чинності за 10 днів і може бути оскаржений.

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.

Точно відомо про трьох загиблих громадян у перші дні. Однак різні джерела інформують про більше число вбитих.
22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.

Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, потім перевищило 12 тисяч і більше. Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.

16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними.
“Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше збереться загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.

12 листопада в лікарні в Мінську помер активіст Роман Бондаренко, якого напередодні силовики в масках побили й викрали з так званої “площі Змін” (конфлікт стався навколо біло-червоно-білих стрічок на огорожі). Ця смерть спричинила нові акції протесту.

Читайте також:
“Свобода перемагає страх”: Тіхановська в Брюсселі отримала премію Сахарова

У Білорусі суд позбавив видання TUT.BY статусу ЗМІ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

47
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: