Відкликаний Росією підпис під Римським статутом не впливає на розслідування її злочинів, – Мамедов

 

Російська Федерація відкликала свій підпис під Римським статутом, але це не впливає на розслідування злочинів, які відбулися у тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей і в Криму.

Про це заявив заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов у інтерв’ю “Укрінформу”, опублікованому в п’ятницю, 18 грудня.

“У рамках Міжнародного кримінального суду розглядається індивідуальна відповідальність, тобто, конкретної особи, наприклад, з вищого політичного або військового керівництва. Україна в рамках національного законодавства не може чинити правосуддя над ними, адже вони мають імунітет. Або, скажімо, може йтися про виконавців злочинів середнього рівня. Тобто, прокурор МКС у визначених епізодах може фокусуватися на тих, хто віддавав накази або відповідав за організацію вчинення злочину. А те, що РФ відкликала свій підпис під Римським статутом, то це для розслідування нашої ситуації в МКС нічого не означає. Міжнародний трибунал має територіальну юрисдикцію, тобто, досліджує факти злочинів, що мали місце на певній території – у нашому випадку на Донбасі та в Криму, тож для МКС не має значення, громадянином якої країни є воєнний злочинець”, – пояснив Мамедов.

За його словами, особи, причетні до вчинення воєнних злочинів, можуть затримуватися на території різних країн.

“Маємо приклад затримання поблизу Парижа Фелісьєна Кабуги, який є одним з головних обвинувачених у вчиненні геноциду в Руанді. Тому відповідальність – це завжди питання часу, цілеспрямованої та скоординованої роботи”, – сказав Мамедов.

Процес у Міжнародному кримінальному суді може тривати багато років, але головне завдання – співпрацювати.

Читайте також:
Ратифікація Римського статуту надасть Україні більше прав, – Печончик

“Процес щодо колишньої Югославії, на жаль, тривав 20 років. Наше же завдання – співпрацювати. І, до речі, під час нашої зустрічі з прокуроркою Міжнародного кримінального суду Фату Бенсудою вона підкреслила, що задоволена співпрацею. Побажала, щоб ми й надалі плідно взаємодіяли. І, звичайно, знову постало питання ратифікації Римського статуту. Пані Бенсуда сказала, що з низки кейсів, окрім України, офіс прокурора також завершив стадію попереднього дослідження. Є й ті справи, за якими вже відкрито провадження. Загалом таких близько 15. Мова йде про Грузію, Конго, Уганду, Кенію, Лівію. І постає питання визначення пріоритетності. Ці країни є членами Римського статуту і платять внески, то чи може Україна конкурувати з країнами, що ратифікували статут? Є надія, що так, адже кейс “Ситуація щодо України” справді цікавий і масштабний. Жодна країна у світі, що має збройний конфлікт, не стикалася з гібридним компонентом. Водночас ратифікація Римського статуту дала би нам можливість потрапити у пріоритетний пул”, – сказав він.

Як наголосив Мамедов, Римський статут – це можливість бути повноцінними членами асамблеї країн-учасників.

Україна зможе брати повноцінну участь у роботі органів МКС, висувати кандидатури прокурора та суддів й обирати їх, впливати на ухвалення ключових рішень щодо діяльності суду. Крім того, це і можливість отримання консультацій для національних юрисдикцій саме з методики розслідування таких категорій злочинів, додав Мамедов.

Як відомо, Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це понад 100 країн.

20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. Перешкодою став висновок від 2001 року Конституційного Суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.

Хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, що його підписали.

Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом, проте це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.

Як інформувала “Новинарня“, 11 грудня Міжнародний кримінальний суд завершив попереднє вивчення ситуації щодо подій на Донбасі та в Криму.
Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних з міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та у Криму. Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму і на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані.

Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.

Порушення норм міжнародного гуманітарного і кримінального права офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 12 інформаційних повідомлень про найтяжчі воєнні злочини і злочини проти людяності.

Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.

Читайте також:
За чотири роки Україна скерувала в Гаагу 15 повідомлень щодо злочинів проти українського народу

Розгляд МКС у Гаазі справи про війну на Донбасі може загрожувати криміналом для українських добровольців, – міжнародник

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна