На Львівщині ревіталізують 16 пам’яток культурної спадщини

У Львівській області в межах проєкту “Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження” для 16 місцевих пам’яток культурної спадщини напрацюють комплексні програми ревіталізації.

Про це 16 грудня повідомила пресслужба ЛОДА.

Зазначається, що проєкт ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.

“Як реставрувати? Чи варто відновити у первісному вигляді? Хто буде добрим господарем? Як зробити так, щоб надалі палац, костел чи храм не занепав, а навпаки – став туристичним “магнітом” для регіону та країни загалом? Що про майбутнє пам’ятки думає громада і чи готова брати відповідальність на себе? Про все це і набагато більше йдеться у проєкті, який передбачає створення 16 “дорожніх мап” для 16 пам’яток”, – написали у пресслужбі.

До проєкту увійшли такі об’єкти:

• Пам’ятка археології національного значення “Городище літописного міста Звенигорода”;
• Замок XV-XVII ст. у с. Свірж;
• Замок XVІІ ст. у с. Старе Село;
• Замок-палац XVI-XVII ст. у смт Поморяни;
• Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди;
• Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт Підкамінь;
• Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків;
• Палацово-парковий комплекс “Садиба баронів Гредлів” у м. Сколе;
• Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль;
• Костел 1758 р. у с. Годовиця;
• Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно;
• Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь;
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт Щирець;
• Дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків;
• Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї;
• Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі.

Зазначається, що усі ці пам’ятки – в списку, який Львівщина запропонувала до програми “Велике будівництво”. Більшість об’єктів – у державній власності та на балансі департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, але місцеві громади їх не використовують повноцінно. Деякі – частково знищені та не достатньо привабливі для туристів.

“Ми добре розуміємо, що пам’ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні”, – пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

З її слів, через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами.

“Такі “дорожні карти” для об’єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку”, – додала чиновниця.

Крім того, у межах проєкту створять промоційні 3D-поштівки, які, завдяки мобільному додатку “Кишенькова Львівщина”, можна буде переглянути у форматі доповненої реальності.

Загальний бюджет проекту “Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження” – майже два мільйони гривень, а готові візійні мапи для 16 пам’яток Львівщини мають з’явитися восени 2021 року. Наразі роботи – на початковому етапі: дослідження ситуації з обраними пам’ятками і збір та аналіз думок представників громад.

Читайте також:
Замок на Львівщині увійшов до фотоальбому із занедбаними пам’ятками світу