Білорусь вимагає від Польщі видати адміністраторів телеграм-каналу NEXTA

 

У міністерстві закордонних справ Білорусі викликали тимчасового повіреного у справах Польщі Мартіна Воцеховського, якому передали ноту з вимогою видати адміністраторів телеграм-каналу NEXTA.

Про це в понеділок, 16 листопада, інформує пресслужба МЗС РБ.

“Польській стороні передана нота з копією спрямованих Генеральною прокуратурою Республіки Білорусь на адресу Міністерства юстиції Республіки Польща та Генеральної прокуратури Республіки Польща запитів про видачу для притягнення до кримінальної відповідальності Путила С. А. і Протасевича Р. Д.”, – заявили у дипвідомстві.

Водночас Мінськ вимагає від Варшави видати Степана Путила і Романа Протасевича в найкоротші строки “зважаючи на особливу небезпеку їх діяльності”.

У жовтні інформаційний телеграм-канал NEXTA-Live і логотип NEXTA визнали в Білорусі екстремістськими матеріалами.

Згодом стало відомо, що творець каналу, блогер Степан Путило, а також колишній головний редактор каналу Роман Протасевич залучені в якості обвинувачених у справі про масові заворушення в Білорусі. Путило і Протасевич були оголошені в міждержавний розшук.

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.

Точно відомо про трьох загиблих громадян. Однак різні джерела інформують про більше число вбитих.
22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.

Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, потім перевищило 12 тисяч.

Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.

16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними.
“Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше збереться загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.

12 листопада в лікарні в Мінську помер активіст Роман Бондаренко, якого напередодні силовики в масках побили й викрали з так званої “площі Змін” (конфлікт стався навколо біло-червоно-білих стрічок на огорожі). Ця смерть спричинила нові акції протесту.

Читайте також:
Євросоюз розширить список санкцій щодо Білорусі до 200 осіб, – Тіхановська

“Не хотіли Майдану – маєте ДНР”, – Андрій Бондар про білоруські протести

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна