Питання про перегляд безвізу з ЄС немає на порядку денному, – віцепрем’єр Стефанішина

 

Питання про перегляд чи скасування безвізового режиму з Євросоюзом наразі не стоїть на порядку денному відносин України з ЄС, хоча питання функціонування антикорупційних інституцій залишається однією із головних умов безвізу.

Про це заявила віцепрем’єр з питань європейської інтеграції Україн Ольга Стефанішина в інтерв’ю “Громадському радіо”.

“Зараз період спостерігання, влада чітко зафіксувала відданість цій реформі, і ми робимо все можливо, щоб її зберегти, є і рішення уряду щодо електронних декларацій. Тому наразі на усіх рівнях загрози як такої немає. Але очевидно, що європейські партнери спостерігають за розвитком подій, і у звіті, який щорічно публікує Європейська комісія про функціонування безвізового режиму, ця конституційна криза буде відображена, так само, як і рекомендації щодо розв’язання проблемних питань. Сподіваюсь, до того часу Україна успішно впорається із домашнім завданням щодо подолання наслідків конституційної кризи”, – сказала Стефанішина.

Віцепрем’єрка також зазначила, що Кабмін зробив ставку на те, щоб починати процес перегляду оновлення торгової частини Угоди з ЄС із консультацій з українським бізнесом.

“Чотири місяці ми проводили зустрічі з бізнес-асоціаціями, які готували свої пропозиції, бачення щодо проблемних питань, щодо бар’єрів доступу на ринок, розширення квот, зменшення мит. Це був один з таких чинників, який спонукав Європейський Союз серйозно поглянути на цей процес та досягти політичних домовленостей. Сьогодні ми маємо візію, і сподіваємося, що з січня ми розпочнемо цей процес”, – сказала Стефанішина.

За її словами, парламенти попереднього і нинішнього скликання ухвалили понад 100 законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію із Євросоюзом. Це становить близько 50% виконання всієї Угоди.

“Але зараз парламент розглядає дуже важкі рішення, які роками не проходили у сесійному залі, і зараз у пріоритетному списку близько 20 законопроєктів: про ринок сміття, так званий “закон про відходи”, закон про внутрішні водні шляхи перевезення. У нас він не працює, а в ЄС є одним з основних екологічних видів перевезень. Також є ще кілька системних рішень”, – сказала Стефанішина.

Читайте також:
В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу

Як інформувала “Новинарня“, 27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства (закону “Про запобігання корупції”) та визнав неконституційними окремі його моменти.
28 жовтня Конституційний Суд оприлюднив це рішення. Зокрема, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як з’ясувалося, КС ухвалив скандальне рішення перед розглядом протоколів за порушення правил декларування двома його суддями. А голова КС Тупицький не задекларував землю під Ялтою, власником якої став після анексії Криму.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
Того ж дня ввечері Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі рішення КС закрило реєстр електронних декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

На засіданні РНБО Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
Як з’ясувалося, цей проєкт закону передбачає відсторонення за рішенням парламенту всіх суддів КС, незалежно від термінів їхніх повноважень та того, хто їх призначав (КС формується так: 6 суддів – від президента, 6 – від Верховної Ради, 6 – від з’їзду суддів).

Опозиція бачить у цьому наміри Банкової узурпувати вплив на судову гілку влади.

30 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції виконало розпорядження уряду й відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Читайте також:
Законопроєкт президента щодо КСУ має ознаки конституційного перевороту, – Тупицький

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна