СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
661858 +13882
Летальні випадки:
11492 +229
Одужали:
307778 +8420
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 4324463 (+45438). Оновлено: 08:24 25.11.2020

У справі Шеремета допитали британського військового експерта Глена Гранта, – юристи

 

Британського військового експерта, спеціаліста з безпеки і оборони у країнах Східної Європи Глена Гранта допитали у рамках справи журналіста Павла Шеремета.

Про це інформує юридична фірма “Сенс Україна”, долучена до захисту одного з обвинувачених у справі Шеремета – Андрія Антоненка.

“Глен Грант, підполковник британського Генштабу у відставці, випускник Сандхерсту, був викликаний слідчим Бирком, для допиту на предмет причетності (…) до замовників вбивства Павла Шеремета. Дисциплінований британець прибув у Київ із Риги, де він переважно проживає, і з’явився у призначений час на допит”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, Грант повідомив, що був у поліції допитаний “передусім про відкритий лист, який  написав міністру Авакову” (йдеться про лист від 12 жовтня, що стосується Антоненка, – “Н”).

“І запитання були нормальними. Я був свідком, не те щоби допитували мене “з пристрастю”, мене запитували щодо листа”, – уточнив Грант.

Він нагадав, що у цьому листі писав про Антоненка, про те, “що недостатньо (…) прямих доказів, щоби тримати його у в’язниці до завершення суду, і що його мали би звільнити, бо докази недостатньо вагомі”.

“Я не говорив, що він винен чи не винен. Я просто кажу, що доказів (…) недостатньо, щоби він сидів у в’язниці… Мене запитали, чому я це написав”, – уточнив він.

За словами експерта, люди повинні розуміти, що такі листи до Авакова важливі, “оскільки вони показують, де прогалини в системі і чому людей не слід утримувати у в’язниці, якщо … немає належних доказів, аби тримати їх там”.

Він уточнив, що не зовсім зрозумів, чому його викликали на допит.

“У написаному мною листі не було нічого, що вказувало б на те, що я щось більше знаю про цю справу. Навіть якби це було так, це б не мало жодної користі”, – поінформував експерт.

Він додав, що працював в Українському інституті майбутнього, поки був в Україні, також працює в інших інститутах Великої Британії та Латвії, має 37-річний досвід у військовій справі, був офіцером артилерії та штабним офіцером.

12 жовтня “Сенс Україна” оприлюднила текст листа Гранта до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, де зазначалося, що “як видається, немає прямих доказів, що Антоненко пов’язаний із вбивством (Шеремета, – “Н”)”.

“Найкраще, що зробила поліція, – це те, що особа на відео з відеоспостереження експертами визначена як така, що ходить ідентично Антоненку. Це насправді може бути технічно правильно, але вони, мабуть, не врахували, що в Україні, Білорусі чи Росії може бути набагато більше людей, які мають мотив для цього вбивства і однаково добре відповідають цьому опису”, – сказав експерт.

Грант зазначив, що “логіка експертів з перегляду відеоспостереження також порушується, коли ми чуємо, що в 2016 році інші експерти поліції визначили чоловіка на відео відмінним у зрості на десять сантиметрів від заарештованого Антоненка”.

“Дивно, що поліція намагалася утаємничити справжній зріст Антоненка від його команди захисту, мабуть, тому, що це не відповідало їхнім власним доказам. Можна стверджувати, що тільки-но поліція встановила суперечність у зрості, його треба було негайно звільнити з-під варти. Зараз він перебуває під вартою понад 300 днів за мізерними доказами”, – повідомив Грант.

Він уточнив, що “поліція також аргументувала побічними доказами, наприклад, що Антоненко мешкає неподалік місця вбивства, носить подібний одяг, що у нього є борода, як у вбивці, що він знає інших заарештованих підозрюваних тощо”.

“Але непрямі докази можна аргументувати лише як наслідок з твердих фактів, і в усіх випадках ці логічні етапи та факти першого порядку просто відсутні”, – додав Грант.

За словами британського експерта, інші ідеї, представлені поліцією, зі сфери здогадок, наприклад, про те, що невідомий організував справу.

“Це очевидно, але оскільки немає прямих доказів проти Антоненка чи когось іншого, між ним та іншими не може існувати причинно-наслідковий зв’язок. Цей факт не є доказом. Мотивом також є лише здогадки без жодної жорсткої, логічної основи. Якби раніше Шеремет діяв проти Антоненка особисто вкрай погано, це може мати певну силу. Але фактичного зв’язку між мотивом та стосунками цих двох людей взагалі немає”, – поінформував Грант.

Також у листі до глави МВС Авакова Грант зазначив, що той факт, “що тримаючи Антоненка під вартою, суди зважають на здогадки, а не на докази, також мав сильно турбувати його як міністра”.

Водночас експерт зазначив, що “Антоненко може бути винним; я не намагаюся довести протилежне”.

Читайте також:
Новий арешт Ріффмастера: суд із “вогником” і кулаками та поїздка до Зеленського в Кончу-Заспу. ФОТОРЕПОРТАЖ

Український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

У контексті справи згадували також добровольців Владислава Грищенка “Бучу” (раніше судимого) та його дружину Інну Грищенко “Пуму”. Нібито вибухівка, виготовлена Грищенком під час виконання іншого злочину, була подібна до вибухового пристрою, застосованого для підриву авто з Шереметом у липні 2016-го.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”.

За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

Також до підозр додали дві нові статті: про знищення майна (автомобіля, на якому їхав Шеремет) та незаконне поводження зі зброєю (вибухівкою, яку підклали під авто).

Сержант Сил спецоперацій ЗСУ Андрій Антоненко “Ріффмастер” – киянин, 1971 р.н., відомий також як музикант, лідер гурту Riffmaster, автор неофіційного гімну ССО “Тихо прийшов…”
Лікар Юлія Кузьменко “Ліса” – походженням із Бахмута на Донеччині. Вона відомий дитячий кардіохірург (ендоваскулярний хірург) та військовий волонтер. Працює в дитячій лікарні Охматдит, також працювала в Інституті Амосова.
Яна Дугарь – військова медсестра, військовослужбовець за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді ДШВ ЗСУ.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера” і Кузьменко, а Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.

11 серпня для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Всупереч очікуванням, суд залишив Антоненка під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
Справа Шеремета: Антоненкові й Кузьменко продовжили запобіжні заходи, під судом – сутички. ВІДЕО

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

110
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: