Рада не призначила “своїх” суддів КС, новий конкурс триватиме близько трьох місяців

Верховна Рада не набрала голосів для призначення суддів Конституційного Суду за своєю квотою (наразі в КС вакантні дві посади суддів за квотою парламенту). Правовому комітету доручили підготувати проведення повторного конкурсу, який триватиме до трьох місяців.

Про це в п’ятницю, 6 листопада, розповіла представниця Верховної Ради в КС, заступниця голови Комітету ВР з питань правової політики Ольга Совгиря в коментарі УНН.

З її слів, новий конкурс на обрання суддів Конституційного Суду триватиме близько трьох місяців з моменту його оголошення комітетом.

“Із моменту оголошення комітетом конкурсу – це місяць на подачу документів. Ще десь близько двох місяців спецперевірка, плюс-мінус. Взагалі строків спецперевірки немає, це я вам кажу з практики, скільки вона зазвичай триває, можливо, швидше. Тобто три місяці, десь так”, – сказала Совгиря.

Вона додала, що кандидати, яких сьогодні не підтримала ВР, можуть знову подаватися на конкурс.

Серед кандидатів на посаду судді КС були:

• Павленко Юрій Олексійович від фракції “ОПЗЖ” (підтримали 154 нардепів),
• Боднар-Петровська Ольга Борисівна від фракції Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” (підтримали 126 нардепів),
• Сірий Микола Іванович від фракції “ЄС” (підтримали 97 нардепів),
• Денисенко Наталія Миколаївна від фракції “Голос” (підтримали 38 нардепів).

При повторному голосуванні нардепи віддали Павленку 100 голосів, чого не вистачило для ухвалення рішення.

Читайте також:
“Суддів – до Ростова”: в Києві проходить акція протесту під стінами КСУ. ФОТО, ВІДЕО

Як інформувала “Новинарня“, 27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства (закону “Про запобігання корупції”) та визнав неконституційними окремі його моменти.
28 жовтня Конституційний Суд оприлюднив це рішення. Зокрема, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як з’ясувалося, КС ухвалив скандальне рішення перед розглядом протоколів за порушення правил декларування двома його суддями. А голова КС Тупицький не задекларував землю під Ялтою, власником якої став після анексії Криму.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
Того ж дня ввечері Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі рішення КС закрило реєстр електронних декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

На засіданні РНБО Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
Як з’ясувалося, цей проєкт закону передбачає відсторонення за рішенням парламенту всіх суддів КС, незалежно від термінів їхніх повноважень та того, хто їх призначав (КС формується так: 6 суддів – від президента, 6 – від Верховної Ради, 6 – від з’їзду суддів). Опозиція бачить у цьому наміри Банкової узурпувати вплив на судову гілку влади.

30 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції виконало розпорядження уряду й відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Надалі Верховна Рада поновила спроби призначити до КС двох суддів за своєю квотою.

Читайте також:
Законопроєкт президента щодо КСУ має ознаки конституційного перевороту, – Тупицький