Разумков зареєстрував альтернативний законопроєкт щодо Конституційного Суду

 

Фракція “Слуга народу” ще не визначилася, чи голосуватиме за проєкт закону президента Володимира Зеленського про розпуск Конституційного Суду.
Водночас голова парламенту Дмитро Разумков зареєстрував альтернативний законопроєкт, що не передбачає розпуску КС.

Президентська фракція збереться на обговорення законопроєкту Зеленського про перезапуск КСУ увечері в понеділок, 2 листопада, повідомив нардеп від “Слуги народу” Данило Гетманцев у коментарі “Громадському”.

Зазначається, що після обговорення “слуги народу” вирішать, чи підтримувати законопроєкт президента в цілому, або ж внести поправки.

Гетманцев не виключає, що остаточний текст законопроєкту може бути змінений.

“Президент визначив свою позицію щодо рішення КС, подавши відповідний законопроєкт до Верховної Ради. Я не впевнений, що текст буде таким самим. Я не можу сказати, що ми підтримаємо таким чином розпуск КС”, – сказав нардеп.

Також Гетманцев додав, що Разумков вніс до Ради альтернативний текст законопроєкту про КСУ, який парламентарі обговорять на погоджувальній раді.

Як відомо, альтернативний законопроєкт спікера передбачає розв’язання “конституційної” кризи у м’який спосіб: він пропонує повернути НАЗК низку визнаних наразі неконституційними прав та доручити уряду розробку законопроєкту про створення системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.

Як інформувала “Новинарня“, народний депутат Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”) пропонує визнати Верховну Раду України IX скликання нелегітимною та призначити нові вибори до парламенту.

Читайте також:
Зеленський надіслав аудіозвернення до “слуг”, в якому попередив про загрозу кровопролиття через рішення КСУ

“Шлях оновлення КС – очевидний. Він описаний у Конституції і є довшим, зате надійнішим, ніж схема Зеленського”

Як за Януковича: секретар РНБО киває на російських “агентів впливу” під час ухвалення рішення КСУ

Як інформувала “Новинарня“, 27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства (закону “Про запобігання корупції”) та визнав неконституційними окремі його моменти.
28 жовтня Конституційний Суд оприлюднив це рішення. Зокрема, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як з’ясувалося, КС ухвалив скандальне рішення перед розглядом протоколів за порушення правил декларування двома його суддями. А голова КС Тупицький не задекларував землю під Ялтою, власником якої став після анексії Криму.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
Того ж дня ввечері Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі рішення КС закрило реєстр електронних декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

На засіданні РНБО Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
Як з’ясувалося, цей проєкт закону передбачає відсторонення за рішенням парламенту всіх суддів КС, незалежно від термінів їхніх повноважень та того, хто їх призначав (КС формується так: 6 суддів – від президента, 6 – від Верховної Ради, 6 – від з’їзду суддів). Опозиція бачить у цьому наміри Банкової узурпувати вплив на судову гілку влади.

30 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції виконало розпорядження уряду й відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Читайте також:
Законопроєкт президента щодо КСУ має ознаки конституційного перевороту, – Тупицький

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна