Міністерство оборони Азербайджану повідомляє, що підрозділи армії Вірменії піддали ракетному обстрілу територію Тертерського району.
Про це вранці в середу, 28 жовтня, поінформували в пресслужбі МО АР, передає видання “Спутник.Азербайджан”.
“Вірменські збройні сили, порушуючи режим гуманітарного припинення вогню, продовжують наражати ракетному обстрілу мирних жителів і цивільні об’єкти. 28 жовтня о 10:15 противник обстріляв місто Тертер і території району з РСЗВ “Смерч”, – йдеться в повідомленні оборонного відомства Азербайджану.
Постраждалих в результаті цього обстрілу немає.
Але згодом МО АР повідомило про ще один ракетний удар – по Барді. В результаті цього обстрілу є загиблі і поранені.

Фото: Спутник.Азербайджан
На це вже відреагували в адміністрації президента АР.
“Вірменія не зробила ніяких висновків після вчорашнього вбивства великого числа цивільних осіб касетними ракетами. Вірменія повинна покласти край військовій окупації та воєнним злочинам”, – написав на своїй сторінці в твітері помічник президента Азербайджану – завідувач відділом з питань зовнішньої політики адміністрації президента Азербайджанської Республіки Хікмет Гаджієв.
Now: following missile attacks to Tartar armed forces of Armenia firing rockets to Barda. No lessons learned from yesterday's killing of civilians with cluster weapons. Armenia must end it's military occupation and #WarCrimes
— Hikmet Hajiyev (@HikmetHajiyev) October 28, 2020
Згідно з останніми даними генеральної прокуратури АР, з 27 вересня 2020 року донині в результаті обстрілу вірменською стороною населених пунктів Азербайджану загинуло 69 мирних жителів, 322 – отримали поранення.
Крім того, 412 цивільних об’єктів, 92 багатоквартирних житлових будинки та 2338 приватних будинків – в непридатному для життя стані.
У результаті ракетних і артилерійських атак на Гянджу 4, 11 і 17 жовтня загинули 26 осіб, у тому числі десять жінок і шестеро дітей.
“Під час обстрілу другого за величиною міста Азербайджану отримали поранення 138 осіб, завдано значної шкоди цивільній інфраструктурі, транспортних засобів”, – наголосили в генпрокуратурі АР.
Читайте також:
Азербайджан відзвітував про місяць контрнаступу: які села й міста звільнено, скільки техніки знищено
Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Такі дії в Баку пояснили численними обстрілами з боку вірмен напередодні. Водночас є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та має на меті звільнення територій у Нагірному Карабаху.
Сторони повідомляють про сотні жертв з обох боків, зокрема й серед мирного населення, та значну кількість знищеної техніки.
Азербайджан заявляв про звільнення щонайменше семи сіл на території Нагірного Карабаху, низки (Гараханбейлі, Гервенд, Горадіз, Йухари Абдуррахманли, Ашаги Абдуррахманли, Боюк Марджанли і Нюзгар), знищення кількох постів противника і взяття під контроль важливих висот.
У Вірменії спершу спростовували цю інформацію та стверджували, ніби на іншому боці воюють турецькі найманці.
Влада Вірменії й адміністрація так званої “Нагірно-Карабаської республіки” оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Парламент Азербайджану прийняв постанову про запровадження воєнного стану в деяких регіонах країни та часткову мобілізацію.
Туреччина заявила про підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією. В Анкарі вважають Вірменію відповідальною за загострення обстановки в Нагірному Карабаху та надають підтримку Азербайджану.
Вірменія розглядає можливість визнання незалежності Нагірного Карабаху, заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Водночас у Єревані відкинули пропозиції щодо введення міжнародних миротворців до Карабаху.
При цьому обидві сторони відкидають обвинувачення в обстрілах цивільних об’єктів та називають дані з іншого боку щодо своїх втрат значно завищеними.
9 жовтня за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Азербайджану і Вірменії, а також глави МЗС Росії Сергія Лаврова була досягнута домовленість про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12:00 10 жовтня. Сторони мали б провести обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами й тілами загиблих за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста. Однак домовленості про “режим тиші” не були реалізовані.
Як відомо, військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану.
Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – залишаються під окупацією збройних сил Вірменії.
У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню. Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривають безуспішні мирні переговори.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконуються Вірменією, яку підтримує Російська Федерація.
Читайте також:
Прем’єр Вірменії підтримує введення російських миротворців у Карабах
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!