На “Партизанському марші” в Мінську – сотні затриманих

Близько 200 осіб затримали силовики в Мінську та деяких інших містах Білорусі 18 жовтня задля протидії традиційній недільній акції протесту. Цього разу організатори дали їй назву “Партизанський марш”.

Число та імена затриманих повідомляє правозахисний центр “Вясна“.

Видання TUT.BY і білоруська “Радіо Свобода” повідомили про десятки тисяч учасників маршу в Мінську.

За заявленим маршрутом маніфестації були розставлені тисячі силовиків і сотні одиниць спецтехніки, закриті шість станцій метро. Також у людей знову виникли проблеми з мобільним інтернетом, і вперше – з домашнім інтернетом.

“Проти мирних демонстрантів застосовували світлошумові пристрої, часом стріляли в бік демонстрантів, сотні людей затримані”, – передає телеграм-канал видання “Наша ніва”.

Як інформує “Радіо Свобода”, цієї неділі у протестувальників з’явилася нова кричалка – “Ультиматум!”.

Ідеться про так званий “народний ультиматум“, який оголосила лідерка опозиції Світлана Тіхановська Олександрові Лукашенку. До 25 жовтня він мав би виконати три вимоги: піти у відставку, припинити насильство на вулицях, звільнити всіх політв’язнів. В іншому випадку нібито почнеться загальнонаціональний страйк.

Читайте також:
Лукашенко в СІЗО вперше зустрівся з політв’язнями. Білоруська опозиція бачить “крок до перемоги”

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
Білоруський портал, який висвітлює протести в країні, на три місяці позбавили статусу ЗМІ