Справа Шеремета: ЄСПЛ отримав заяву Антоненка

 

Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від фігуранта у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – ветерана АТО та музиканта Андрія Антоненка проти України.

Про це у вівторок, 15 вересня, повідомили на фейсбук-сторінці Free Riff.

“Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від пана Антоненка проти України, подану Дмитром Круговим (адвокатом Антоненка – ред.) від 23 червня 2020 року. Заяві Antonenko v. Ukraine присвоєно №29341/20”, – зазначив керівник юридичної фірми “Сенс консалтинг”, долученої до захисту Антоненка, Леонід Маслов.

Юристи роз’яснили деякі тези цієї заяви.

Зокрема, зазначається, що Антоненко був затриманий фактично 12 грудня 2019 року не пізніше 15:10, проте час затримання був задокументований як 23:05. При цьому затримання проводилося з посиланням на ухвалу слідчого судді, проголошену о 18:40.

“До 18:40 заявник був затриманий без ухвали слідчого судді, а потім – на підставі ухвали, постановленої під впливом омани. Зазначене порушення є як окремим, так і може розглядатися у зв’язку з подальшим ув’язненням, адже заявник у такий спосіб був позбавлений можливості самостійно, вільно, без кайданок, прибути до судді наступного дня, продемонструвавши таким чином свою добру волю і відсутність наміру переховуватись”, – наголошує захист.

Зазначається також, що підозра була “явно необґрунтованою, адже виходила виключно зі схожості у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео”.

При цьому наголошується, що Антоненко не був знайомий чи якось пов’язаний з жертвою та з іншими підозрюваними.

“Він не був причетним до інших правопорушень і не був пов’язаний з терористичними чи екстремістськими організаціями, не мав жодних воєнних або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий свавільно, з метою суспільної дискредитації і “CopyPaste” запозичений з іншої справи”, – йдеться у тезах.

Також уточнюється, що Антоненко на 8-10 см вищий за особу на відео, а за умови максимальної похибки у найгіршому для захисту випадку – щонайменше на 2,5 см.

“Попри наявність такої важливої об’єктивної інформації, зріст заявника слідством до 12.12.2019 не встановлювався, а після виміру зросту, який відбувся під час надходження в ізолятор вранці 13.12.2019 – був утаємничений. Усі застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації по ході ігнорувалися”, – наголошують адвокати.

Зазначається, що Антоненко просить ЄСПЛ дослідити механізм спотворення органами української влади стандарту “обгрунтована підозра”. Він полягає в тому, що “об’єктивний спостерігач” має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді”.

“Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020, а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки”, – наголошує захист.

Серед іншого, на думку захисту, обрання і продовження запобіжних заходів було безпідставним, адже ґрунтувалося виключно на тяжкості обвинувачення, і лише виходячи з цього розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо.

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

У контексті справи згадували також добровольців Владислава Грищенка “Бучу” (раніше судимого) та його дружину Інну Грищенко “Пуму”. Нібито вибухівка, виготовлена Грищенком під час виконання іншого злочину, була подібна до вибухового пристрою, застосованого для підриву авто з Шереметом у липні 2016-го.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”.

За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

Також до підозр додали дві нові статті: про знищення майна (автомобіля, на якому їхав Шеремет) та незаконне поводження зі зброєю (вибухівкою, яку підклали під авто).

Сержант Сил спецоперацій ЗСУ Андрій Антоненко “Ріффмастер” – киянин, 1971 р.н., відомий також як музикант, лідер гурту Riffmaster, автор неофіційного гімну ССО “Тихо прийшов…”
Лікар Юлія Кузьменко “Ліса” – походженням із Бахмута на Донеччині. Вона відомий дитячий кардіохірург (ендоваскулярний хірург) та військовий волонтер. Працює в дитячій лікарні Охматдит, також працювала в Інституті Амосова.
Яна Дугарь – військова медсестра, військовослужбовець за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді ДШВ ЗСУ.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера” і Кузьменко, а Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.

11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Наступного дня, всупереч очікуванням, суд залишив Антоненка під вартою.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

25 серпня Шевченківський райсуд Києва призначив до розгляду справу щодо обвинувачених у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Її розглядатиме суд присяжних.

Читайте також:
Експертів у справі Шеремета притягнули до дисциплінарної відповідальності, – адвокат

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна