Білоруська опозиція не спрямована на боротьбу з Росією, – Тіхановська

Боротьба білорусів за свої права не була і не буде спрямована проти Російської Федерації, “дуже важливо не зіпсувати дружні відносини між двома країнами”.

Про це в середу, 9 вересня, заявила опозиціонерка Світлана Тіхановська.

“У білоруського народу три гранично простих вимоги – відставка Лукашенка й нові, чесні, прозорі вибори за участю всіх кандидатів, звільнення всіх політв’язнів і розслідування всіх злочинів, скоєних владою проти білоруського народу. На жодному етапі це не було боротьбою проти Росії і, впевнена, не стане такою. Будь ласка, не вірте пропагандистським ЗМІ та політикам, що стверджують протилежне”, – сказала Тіхановська у відеозверненні до росіян у телеграмі.

На її думку, народи Білорусі та Росії завжди були сусідами і близькими друзями, й залишаться такими і надалі.

Вона зазначила, що білоруси, які вийшли на вулиці відразу після виборів, не визнають легітимності Олександра Лукашенка.

“Він утримує владу лише завдяки неймовірному за жорсткістю й масштабом придушенню протестувальників”, – вважає вона.

Однак “спроба обезголовити протест” йому не допомагає, вважає Тіхановська.

“Дуже важливо – не зіпсувати відносин між нашими народами. Білоруси налаштовані на максимально дружні відносини з усіма сусідами за, звісно ж, збереження суверенітету своєї країни”, – зазначила вона.

Крім того, Тіхановська подякувала російським незалежним журналістам і блогерам за увагу до подій у Білорусі, за готовність об’єктивно і чесно висвітлювати події.

Читайте також:
Колесникова порвала на кордоні свій паспорт, щоб залишитися в Білорусі, – ЗМІ

Після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
30 серпня відбувся ще один 200-тисячний опозиційний марш, учасники якого своєрідно привітали диктатора Лукашенка з днем народження.
Марш 6 вересня зібрав, за оцінками, близько 100 тисяч людей. Після нього відбулися масові затримання учасників та організаторів.

Читайте також:
Білоруси Кравцов і Родненков із Координаційної ради опозиції поки не просять політичного притулку в Україні