СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
198634 +3130
Летальні випадки:
3959 +56
Одужали:
87882 +1009
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2209975 (+20049). Оновлено: 09:30 27.09.2020

Білоруси Кравцов і Родненков із Координаційної ради опозиції поки не просять політичного притулку в Україні

 

Прессекретар Координаційної ради Білорусі Антон Родненков і її виконавчий секретар Іван Кравцов зараз не планують просити політичного притулку в Україні.

Про це вони заявили у вівторок, 8 вересня, на пресконференції в Києві, передає “Укрінформ”.

“Ні, у нас зараз немає жодного особливого статусу. Ми в’їхали на територію України у звичайному порядку. І не просили якогось особливого статусу. Чи плануємо ми звертатися за політичним притулком? Чесно кажучи, ми не встигли з Антоном (Родненковим, – “Н”) такі питання обговорити”, – сказав Іван Кравцов.

Прессекретар Координаційної ради Білорусі Антон Родненков додав: “Ну поки що у нас таких планів немає”.

Вони також припустили, що білоруська опозиціонерка Марія Колесникова нині, ймовірно, перебуває у комітеті державної безпеки Білорусі.

“На неї там чинять колосальний тиск вже добу. Я би нікому не побажав бути на її місці, ми закликаємо усіх білорусів підтримати Марію усіма можливими законними способами”, – сказав Родненков.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що Колесникова залишилася на території Білорусі, а Кравцов і Родненков не виїжджали з Білорусі добровільно – їх видворили силою. На території України вони вільні в пересуванні.

Нагадаємо, членкиня президії опозиційної Координаційної ради Колесникова під час спроби вивезення її в Україну порвала свій паспорт, що унеможливило її в’їзд до іншої держави. Після цього прикордонники затримали її.

Після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
30 серпня відбувся ще один 200-тисячний опозиційний марш, учасники якого своєрідно привітали диктатора Лукашенка з днем народження.
Марш 6 вересня зібрав, за оцінками, близько 100 тисяч людей. Після нього відбулися масові затримання учасників та організаторів.

Читайте також:
У Мінську знайшли мертвим хлопця зі слідами побоїв, родичам заявили про отруєння

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

22
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: