Координаторку білоруської опозиції Колесникову затримали при спробі виїхати в Україну

Одна з координаторок білоруської опозиції Марія Колесникова була затримана силовиками при спробі виїхати в Україну. При цьому інші члени координаційної ради, Антон Родненков та Іван Кравцов, змогли покинули Білорусь та опинилися на суміжній стороні – в Україні.

Про це вранці у вівторок, 8 вересня, заявив речник державного прикордонного комітету РБ Антон Бичковський, повідомляє урядове інформагентство БелТА.

“Антон Родненков, Іван Кравцов та Марія Колесникова 8 вересня близько 4:00 спробували покинути територію Білорусі через автодорожний міжнародний пункт пропуску Олександрівка на білорусько-українському кордоні. З урахуванням особливостей інфраструктури пункту пропуску та проходження лінії держкордону на даній ділянці здійснюється посилення охорони держкордону і були виставлені додаткові прикордонні наряди”, – розповів представник прикордонної служби.

За словами речника, Родненков, Кравцов і Колесникова на автомобілі пройшли митний прикордонний контроль і висунулися в бік України.

“Однак згодом, зустрівши прикордонний наряд, машина різко прискорилася, створивши загрозу життю військовослужбовця органів прикордонної служби. Колесникова опинилася поза транспортним засобом. По суті її випхали з нього і продовжили рух в бік України”, – заявив Бичковський.

Раніше повідомлялося, що член президії Координаційної ради Марія Колесникова проходила прикордонний контроль на білорусько-українському кордоні.

Тепер ситуації “буде надано правову оцінку”.

Раніше цього ранку урядовий телеканал “Білорусь 1” у своєму телеграм-каналі повідомляв, що Антон Родненков та Іван Кравцов “сьогодні втекли за кордон”.

“Зараз вони перебувають на території України. Їхня колега Марія Колеснікова намагалася незаконно залишити територію Республіки Білорусь, але була затримана на кордоні”, – ішлося в повідомленні.

Водночас у коордраді заявили, що Колесникова не збиралася покидати територію Білорусі.

Як інформувала “Новинарня“, вранці 7 вересня в Мінську невідомі викрали члена координаційної ради Марію Колесникову. Вона була довіреною особи Віктора Бабарика, якого не допустили до участі у виборах. Невідомі люди посадили Колесникову в мікроавтобус і відвезли в невідомому напрямку. Її телефон після цього не відповідав.
Родичі Колесникової подали заяву про її зникнення в міліцію. У мінській міліції стверджували, що вони до цього не причетні.

Читайте також:
У Білорусі в повну готовність перевели танкові та артилерійські бази

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
30 серпня відбувся ще один 200-тисячний опозиційний марш, учасники якого своєрідно привітали диктатора Лукашенка з днем народження.
Марш 6 вересня зібрав, за оцінками, близько 100 тисяч людей. Після нього відбулися масові затримання учасників та організаторів.

Читайте також:
“Кожного Алехандро зустріне леді Гаага”:
нардепи у Раді виступили на підтримку протестів у Білорусі