СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
201305 +2671
Летальні випадки:
3996 +37
Одужали:
88453 +571
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2226508 (+16533). Оновлено: 09:10 28.09.2020

Колесникова порвала на кордоні свій паспорт, щоб залишитися в Білорусі, – ЗМІ

 

Членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції Марія Колесникова під час спроби білоруської влади насильно вивезти її в Україну порвала свій паспорт, щоб залишитися в Білорусі

Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомляє “Інтерфакс-Україна“.

“Під час спроби фактичної депортації вона порвала паспорт і не могла бути пропущена прикордонниками на територію України”, – повідомив співрозмовник агенції.

Цю інформацію по суті підтвердив і  заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

“Марію Колесникову не вдалося видворити з Білорусі, через те, що ця смілива жінка зробила дії по унеможливленню її переміщення через кордон”, – написав Геращенко у фейсбуці.

Він також підтвердив, що двоє інших опозиціонерів, Антон Родненков та Іван Кравцов, перебувають в Україні.

“Це не був добровільний виїзд! Це було насильницьке видворення з рідної країни з ціллю компрометації білоруської опозиції. Щоби представити все так, що лідери опозиції кидають напризволяще сотні тисяч протестувальників проти режиму Лукашенка і втікають до затишної України”, – підкреслив Геращенко.

Як зазначив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, Родненков і Кравцов пройшли прикордонний контроль у звичайному порядку й перебувають в Україні.

Він наголосив, що поширена раніше білоруськими чиновниками інформація про їх нібито затримання в нашій державі під час спроби незаконно перетнути кордон – “фейкова і не відповідає дійсності”.

Ситуацію, яка виникла 8 липня довкола білоруських опозиціонерів на кордоні з Білоруссю прокоментував і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

“Попри обмеження щодо в’їзду іноземців, український кордон відкритий для громадян Білорусі, які хочуть перетнути його на законних підставах. Водночас ми будемо жорстко протидіяти будь-яким спробам спецслужб Білорусі чи Росії використати цю нашу відкритість для того, щоб зіпсувати відносини між білоруським та українським народами”, – підкреслив Кулеба.

Як писала “Новинарня“, раніше речник державного прикордонного комітету Білорусі Антон Бичковський заявив, що Колесникова, Родненков і Кравцов намагалися “прорватися” в Україну на автомобілі, “створивши загрозу життю військовослужбовця органів прикордонної служби”. За його словами, колеги по опозиції “по суті випхали Колесникову з автомобіля і продовжили рух в бік України”.

Державні ЗМІ Білорусі повідомляють, що Родненков та Кравцов “втекли за кордон”, а Колесниковій нібито “не вдалося незаконно залишити територію Республіки Білорусь”.

Білоруські телеканали також поширили “коментар” Кравцова, який у темряві на камеру заявляє, що вирішив “залишити Білорусь”.

“Я прийняв рішення залишити Білорусь, і зараз ми, в тому числі Марія Колесникова, будемо перетинати кордон і Республіки Білорусь і залишимо її на певний час”, – каже опозиціонер.

Нагадаємо, що Колесникову 7 вересня в центрі Мінська викрали невідомі в масках.

Родичі опозиціонерки подали заяву про її зникнення в міліцію. У мінській міліції стверджували, що вони до цього не причетні.

Марія Колесникова – представниця штабу арештованого кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика. Вона здобула популярність під час передвиборчої кампанії як учасниця “жіночого тріо” – разом із дружиною іншого незареєстрованого кандидата Валерія Цепкала і кандидаткою в президенти Світланою Тіхановською, перемогу якої на президентських виборах не визнає досі чинна білоруська влада на чолі з Олександром Лукашенком.

Колесникова – єдина з представниць опозиційного “тріо”, яка залишається в Білорусі.

Марія Колесникова, Світлана Тіхановська, Вероніка Цепкало (зліва праворуч). Фото: пресслужба Віктора Бабарико

Читайте також:
У Білорусі в повну готовність перевели танкові та артилерійські бази

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
30 серпня відбувся ще один 200-тисячний опозиційний марш, учасники якого своєрідно привітали диктатора Лукашенка з днем народження.
Марш 6 вересня зібрав, за оцінками, близько 100 тисяч людей. Після нього відбулися масові затримання учасників та організаторів.

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

533
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: