У Білорусі на допит викликали Світлану Алексієвич

Лауреатку нобелівської премії з літератури та членкиню опозиційної Координаційної ради Світлану Алексієвич викликають на допит у Слідчий комітет Білорусі.

Про це інформує “Радіо Свобода”.

Світлану Алексієвич чекають на допит у середу, 26 серпня, о 14:00 як свідка у кримінальній справі, порушеній за фактом створення Координаційної ради.

Також сьогодні, 25 серпня, чекають на допит колишнього директора Купалівського театру Павла Латушка, звільненого за участь в акціях. Він також є членом президії Координаційної ради.

Раніше у цій же справі до Слідкому викликали членів цієї ради Максима Знака, Сергія Ділевського і Лілію Власову.

Нагадаємо, 19 серпня Координаційна рада опозиції Білорусі сформувала президію. До неї увійшли Нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич, довірена особа кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тіхановської Ольга Ковалькова, представник штабу Віктора Бабарика Марія Колесникова, ексміністр культури і дипломат Павло Латушка, юрист, представник штабу Віктора Бабарика Максим Знак, представник страйкому Мінського тракторного заводу МТЗ Сергій Ділевський та міжнародна посередниця, юристка Лілія Власова.

Формування Координаційної ради штаб Тіхановської розпочав 15 серпня. Вона повинна обговорювати і розробляти безпечні і стабільні механізми забезпечення передачі влади. До її складу загалом увійшли близько ста осіб.

Водночас президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав це “спробою захоплення влади”.

Як  писала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.

Читайте також:
Єдиний спосіб перемогти для білоруської опозиції – перехід від “гандизму” до Майдану, – Дикий