Синод РПЦ змінив голову Білоруської православної церкви

Голова Білоруської православної церкви митрополит Мінський і Заславський Павло звільнений з посади нібито за власним бажанням.

Про це написав у Telegram-каналі глава Синодального відділу щодо взаємин Російської православної церкви із суспільством і ЗМІ Володимир Легойда у вівторок, 25 серпня.

“Священний Синод прийняв прохання патріаршого екзарха всієї Білорусі митрополита Мінського і Заславського Павла про звільнення з посади патріаршого екзарха всієї Білорусі і висловив йому подяку за понесені труди”, – написав Легойда.

За його словами, митрополит Павло призначений главою Кубанської митрополії РПЦ.

“Патріаршим екзархом всієї Білорусі, митрополитом Мінським і Заславським призначений єпископ Борисовський і Мар’їнгорський Веніамін зі збереженням за ним тимчасового управління Борисовською єпархією”, – повідомив представник РПЦ.

Зазначимо, що минулого тижня митрополит Мінський і Заславський Павло відвідав лікарню в білоруській столиці, де перебувала частина травмованих під час акцій протесту.

Читайте також:
“Не хотілося б, щоб щось вплинуло на відносини між нашими братськими народами”:
Зеленський хоче діалогу між владою й суспільством Білорусі

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.

Читайте також:
Сейм Литви закликав не визнавати Лукашенка президентом Білорусі