Координаційна рада опозиції Білорусі висунула вимоги Лукашенкові

На першому засіданні президія Координаційної ради опозиції Білорусі ухвалила резолюцію з основними вимогами до влади, серед них – проведення нових виборів.

Про це в середу, 19 серпня, поінформував сайт Deutsche Welle.

Координаційна рада вимагає визнати недійсними результати президентських виборів 9 серпня і провести нові вибори – за міжнародними стандартами та з іншим складом ЦВК. Ухилення чинної влади від переговорів з радою призведе до посилення політичної та економічної кризи в Білорусі, йдеться в резолюції.

Метою ради є пошук шляхів для подолання кризи в Білорусі й забезпечення злагоди в суспільстві на підставі конституції. При цьому підкреслюється, що Координаційна рада не ставить собі за мету зміну конституційного ладу і зовнішньополітичного курсу.

Серед вимог, які, на думку членів КР, необхідно виконати “для відновлення статусу Республіки Білорусь як демократичної та правової держави”, – припинення насильства і політичного переслідування з боку влади, а також розслідування того, що сталося.

Крім того, в резолюції вказується на необхідність звільнити всіх політичних в’язнів і виплатити компенсації постраждалим.

Нагадаємо, 19 серпня Координаційна рада опозиції Білорусі сформувала президію. До неї увійшли Нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич, довірена особа кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тіхановської Ольга Ковалькова, представник штабу Віктора Бабарика Марія Колесникова, ексміністр культури і дипломат Павло Латушка, юрист, представник штабу Віктора Бабарика Максим Знак, представник страйкому Мінського тракторного заводу МТЗ Сергій Ділевський та міжнародна посередниця, юристка Лілія Власова.

15 серпня штаб Тіхановської розпочав формування Координаційної ради. Вона повинна обговорювати і розробляти безпечні і стабільні механізми забезпечення передачі влади. До її складу загалом увійшли близько ста осіб.

Водночас президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав це “спробою захоплення влади”.

Після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк, який почався 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Олександр Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Володимиром Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

19 серпня Євросоюз не визнав результати виборів президента Білорусі, закликав до діалогу всі сторони у цій державі й оголосив про запровадження “точкових санкцій”.

Читайте також:
Лукашенко призначив прем’єра і членів уряду Білорусі