Міністерство закордонних справ України уважно відстежує ситуацію в Білорусі, але ще не дає оцінку результатам виборів президента в країні.
Про це в середу, 12 серпня, заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба, передає “НВ”.
“Ми засуджуємо насильство, ми закликаємо до звільнення затриманих і ми закликаємо до діалогу між владою Білорусі та білоруським суспільством”, – сказав Кулеба.
Міністр зазначив, що для України право на мирний протест є невід’ємною частиною політичного та громадського життя, ми маємо великий досвід, і знаємо, що відсутність діалогу призводить до загострення протистояння.
“Загострення послабляє країну, й цим послабленням користуються завжди зовнішні гравці. Ми знаємо, що Російська Федерація зацікавлена в послабленні Білорусі в цьому контексті. Тому ми, безумовно, бажаємо нашим білоруським сусідам, які є також нашими друзями та партнерами, вийти на шлях діалогу та знайти загальний баланс, який залишить Білорусь сильною, суверенною і незалежною”, – пояснив Кулеба.
Щодо безпосередньо результатів виборів президента Білорусі міністр повідомив, що МЗС наразі уважно відстежує ситуацію і те, як вона розвивається.
“Як ви знаєте, ще Україна офіційно не давала оцінки саме результатам виборів. Реакція МЗС була у вигляді тристоронньої заяви “Люблянського трикутника”. Три міністри об’єдналися, міністри України, Литви та Польщі, й висловили спільну позицію, тому що Білорусь для всіх наших трьох країн має особливе значення”, – зазначив Кулеба.
За словами глави МЗС, історично і в плані майбутнього Білорусь має особливе для України значення, тому МЗС висловило свою позицію, оцінивши події в Білорусі.
“Ви запитуєте про оцінку результатів виборів, то, як я вам уже сказав, такої оцінки ми поки що не давали, ми стежимо за процесом”, – наголосив дипломат.
Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на президентських виборах 9 серпня в Мінську та інших містах Білорусі почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з поліцією.
Після першого вечора протестів в МВС РБ заявили про понад три тисячі затриманих внаслідок протестів.
Тоді з’явилася інформація про першого загиблого з боку демонстрантів (чи то через збиття автозаком, чи внаслідок побиття). Але згодом стало відомо, що Євген Заічкін живий.
За даними державного екзит-полу, на виборах переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який очолює країну з 1994 року. 65-річний політик нібито здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тіхановська (6,8%).
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська.
10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за Світлану Тіхановську — 9,9%.
Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але під тиском виїхала до Литви.
На великому заводі БМЗ у Гомельській області почався страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк.
Увечері 10 серпня протестні акції відновилися. У Мінську противники Лукашенка збиралися великими групами біля станцій метро. Їх жорстоко била й затримувала міліція.
Силовики застосовують світлошумові гранати. З боку протестувальників – сотні поранених, також зафіксовано використання “коктейлю Молотова” та спрямованих салютних установок. Учасники протесту будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
За повідомленням міністерства внутрішніх справ Білорусі, ввечері 10 серпня у Мінську від вибуху загинув протестувальник. Це перший офіційно підтверджений випадок загибелі учасників післявиборчого протесту проти фальсифікації виборів президента, що супроводжується вуличними сутичками.
11 та 12 серпня протести продовжилися у багатьох містах Білорусі.
Читайте також:
Держави “Люблінського трикутника” закликають Лукашенка не застосовувати силу проти громадян
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!