“Суд на Стусом-2”: як Медведчук зробив рекламу книзі Вахтанга Кіпіані

автор: Олена Максименко
фото автора

В Україні чи не вперше відбувається суд над книгою. А саме – над “Справою Василя Стуса” Вахтанга Кіпіані, що вийшла у видавництві “Vivat” 2019 року. Сьогодні очікувалося рішення, але буде продовження суду – 14 серпня.

Позивач – проросійський політик, лідер “ОПЗЖ” і кум Путіна Віктор Медведчук, який свого часу був “адвокатом” письменника-дисидента Василя Стуса. Медведчук подав позов “про захист честі, гідності та ділової репутації і спростування недостовірної інформації”.

Вимога Медведчука, подана ще рік тому – відкликати тираж у цій редакції та внести правки по дев’ятьох пунктах. Він не згоден із деякими твердженнями книги, які на його думку, не відповідають дійсності та носять стверджувальний характер. Позиція сторони захисту – це оціночні судження.

Позов розглядає Дарницький районний суд міста Києва. Відповідачі – Вахтанг Кіпіані, видавництво “Vivat” та друкарня ПП “Юнісофт”.

“Фактично є тріада відповідачів, які кожен має свою роль. Хоча друкарня, на мій погляд, це неналежний відповідач. Вони точно не мали бути в цьому процесі, незалежно від того, чим він закінчиться. Видавництво несе відповідальність за те, що воно робить, а я несу відповідальність як автор, бо я писав ці рядки, із якими Медведчук не погоджується”, – коментує Вахтанг Кіпіані.

У п’ятницю, 10 липня, під будівлею суду зібралася суттєва проукраїнська група підтримки, майже сотня людей. Речники біля мікрофона, користуючись нагодою, анонсували розклад наступних засідань у “справі Шеремета”. Активісти прийшли із зображеннями Стуса на футболках на екоторбах. Були представники “Руху опору капітуляції” та “Нацкорпусу”, промови та музика з динаміків.

Сам Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайту “Історична правда”, дає стислий коментар журналістам та підписує книжки – чимало учасників акції прийшли з надією придбати цей твір та отримати автограф автора.

Якщо Медведчук хотів “зупинити тираж”, то це йому вдалося з точністю до навпаки: завдяки “суду над книжкою” її захотіли купити сотні людей, які досі про таку розвідку Кіпіані й не чули.

“Будьте зі Стусом!” – пише автор на форзаці.

Сам Вахтанг, а також багато його прибічників і спостерігачів, називають цей процес “другим судом над Стусом”. Уже посмертним.

Нагадаємо, саме Віктор Медведчук був державним адвокатом поета і дисидента Василя Стуса у 1980-му році. І фактично не став його захищати – не скористався наявними адвокатськими важелями, погодившись зі стороною обвинувачення. Поетові присудили 15 років ув’язнення, він помер у 1985-му.

Одна з найбільших претензій з боку сторони обвинувачення – це те, що Кіпіані називає Медведчука “сином поліцая”. Позиція захисту в тому, що автор не стверджує цього, а посилається на третіх осіб. Мовляв, існує така версія, і ми маємо право її озвучити.

Суддя у справі – Марина Заставенко. Медведчука представляє адвокат Ігор Кириленко, автора – В’ячеслав Якубенко. Сам автор на засіданні не присутній.

Коментар Вахтанга Кіпіані

“Я приходив на перше засідання суду, засвідчив суду повагу для того, щоб суддя бачила і знала, що я готовий відповідати за сказані й написані слова, – каже Вахтанг Кіпіані. – Медведчук не прийшов ні на перше, ні на друге, ні на п’яте – на жодне з засідань, і не прийшов сьогодні. Тому працюють адвокати, і я думаю, що кваліфікована команда, і харківська, і київська, зроблять свою справу”.

“Це дуже добре, що ми живемо в демократичній країні, і ми маємо право сказати негідникам, що вони негідники – і в книзі, і в залі суду!” – додає автор.

Вахтанг Кіпіані писав про багатьох дисидентів. Висвітлював історії Левка Лук’яненка, Анатолія Лупиноса, Зиновія Красівського, Василя Овсієнка, Алли Горської та інших.

“Я вважаю, що не можна стати нормальними громадянами, якщо не пережити уроків минулого, – переконаний журналіст та історик Кіпіані. – Він (Стус) реально не боявся цієї системи. Він казав, що “я по стороні Ісуса Христа, проти диявола”. У 80-му році назвав систему диявольською! Ми сьогодні з цим погоджуємося – є рішення Верховної Ради, що комуністичні злочини засуджені. Засуджені парламентом Української держави! Василь Стус сказав про це у 80-му році – його за це засудили на 15 років – фактично, це був смертний вирок”.

Повна назва книжки Вахтанга Кіпіані – “Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР”.

90% книги базується на документах КГБ. Акти з обшуків, протоколи допитів та судових засідань. 10% – аналітика і переосмислення автора.

“Хто фінансував книгу? Чи сплачувало видавництво Кіпіані кошти за збір матеріалів? Яка роль видавництва у виході книги? – такими питаннями почала засідання сторона обвинувачення. – Останнє слово Стуса – де Кіпіані дав вичерпний аналіз останнього слова? Питання до видавництва, до пані Орлової (директорка видавництва – “Н”), яке вболіває за свободу слова – чому не дано аналізу останньому слову Стуса?”

“А де прописаний обов’язок Вахтанга Кіпіані давати аналіз останнього слова? – апелює захист. – Видавництво “Vivat” не займалося і не займається вказівками авторам, що їм писати та що їм не писати”.

Як зазначив адвокат відповідача В’ячеслав Якубенко, засідання більше нагадувало наукову дискусію, аніж юридичний процес.

“Оскільки ті твердження Кіпіані, якими він намагається прикритися, що він історик, що він написав а-ля наукову книжку, вони недолугі і не відповідають дійсності, – говорить адвокат Медведчука Ігор Кириленко після засідання. – Я вважаю, і позивач Медведчук вважає, що Кіпіані – не історик, не науковець, а політично заангажований журналіст, і просто використав ім’я Стуса заради політичної боротьби”.

Щоправда, якими є цілі Кіпіані в політичній боротьбі, адвокат відповісти не може.

Під час засідання аналізували окремі фрагменти книги. Окрім “сина поліцая”, тези, що викликали невдоволення Медведчука – це те, що він був “шісткою комуністичної системи”, а також “розпинав поета” (твердження, висловлене автором у переносному значенні).

В’ячеслав Якубенко (ліворуч)

“Більшість питань, які намагається оскаржити Медведчук, є оціночними судженнями, – запевняє В’ячеслав Якубенко. – Кіпіані як історик, як громадянин скористався своїм правом дати оцінку діям адвоката Медведчука в 1980-му році. Це звучало як анекдот – адвокат Медведчука сказав, що це такий безпричинний напад націоналістів, які не можуть нічого зробити з Медведчуком, і це він сказав про кого – про Вахтанга Теймуразовича Кіпіані!.. Так от, в даному разі ідеться про оцінку саме тих фактів, які не заперечуються. Дійсно, Медведчук у 80-му році в процесі над Стусом сказав, що “кваліфікацію дій Стуса щодо антирадянської агітації і пропаганди вважаю вірною”. Зрозуміло, що це нонсенс! Це спростовується насамперед рішенням Верховного Суду УРСР навіть 90-го року, коли це рішення щодо суду над Стусом було скасовано. Тобто жодна кваліфікація не може вважатися вірною! На цій підставі Кіпіані і написав, що в цьому процесі Медведчук підтримав державне обвинувачення, погодився з обвинуваченням! Фактично, це так!”

“На початку суду адвокат Медведчука заявив, що це “не суд над Стусом”. Насправді ж сам перевів суд саме в це русло. Витягуючи різні цитати Василя Стуса, він доводив, що Василь Стус був ледь не “радянським патріотом”, витягував листи 1972 року, тексти написані за відомих обставин. Претендував на те, що може інтерпретувати світогляд і думки Стуса.
Це не просто антиісторично. Це – огидно і цинічно.

Вони зараз судять саме Василя Стуса. Не Кіпіані і не видавництво”,

– коментує Радко Мокрик.

“Ми неодноразово заявляли, що позов Медведчука — це тиск на свободу слова. Сьогоднішнє засідання і обрана стратегія адвоката Медведчука — яскравий доказ боротьби з інакомисленням”, – вважає Юлія Орлова, керівниця видавництва “Vivat”.

Фактично, “суд над Стусом-2” став продовженням рекламної кампанії книжки (тираж, очевидно, розкуплять ще раніше, аніж суд прийме остаточне рішення) та потужним вуличним виступом проти кума Путіна.

Павло Білоус, ветеран та співкоординатор “Руху опору капітуляції”: “Чому я тут? По-перше, я проти Медведчука як явища, а по-друге, я проти того, щоб забороняли українські книжки. Що б там не було написано, книжка має бути! Тим паче, про таку людину і таку справу. Дякуючи Медведчуку, вони роблять їй рекламу! Я не знав про цю книжку раніше! А тепер цікаво почитати. Якщо Медведчук хоче її заборонити, значить вона, певно, цікава, і її варто почитати і розповсюдити!..”

14 серпня суд продовжить розглядати докази матеріалів справи. Також є сподівання, що відбудуться дебати, які стануть вирішальним етапом перед рішенням.

Читайте також:
У фільмі про Стуса залишили епізод з Медведчуком. Стрічка вже готова