ЄС назвав “тривожним сигналом” заяву Смолія про відставку

Європейський Союз прокоментував оголошення про відставку глави Національного банку України Якова Смолія, заявивши про загрозу для підтримки реформ в Україні через можливий підрив незалежності Нацбанку.

Про це йдеться у заяві речника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, яка є у розпорядженні журналістів “Європейської правди”.

“Оголошення про відставку глави Національного банку України Якова Смолія на тлі ймовірного політичного тиску посилає тривожний сигнал“, – заявив речник.

“Банк повинен зберігати здатність виконувати свою роль незалежно. Підрив цього важливого інституту ставить під загрозу надійність і підтримку програми реформ в Україні”, – додається у заяві.

У ЄС підкреслюють, що і надалі будуть підтримувати Україну в проведенні вкрай необхідних реформ, але розраховують на те, що українська влада збереже свій рівень зобов’язань.

Речник підкреслив, що створення сильного і незалежного Національного банку стало фундаментальним досягненням для України і, як і раніше, має вирішальне значення для майбутнього успіху країни.

“В останні роки Національний банк України зробив сміливі і необхідні кроки для забезпечення макрофінансової стабільності України та сприяння сталого відновлення економіки. Політика Банку добре послужила українській економіці і українському народу завдяки стабілізації національної валюти, зниження інфляції і збільшення іноземних резервів, реструктуризації всього банківського сектора і повернення активів, втрачених у випадках банківського шахрайства”, – підкреслюється в заяві.

Читайте також:
Гривня падає, випуск облігацій скасовано, МВФ попереджає: наслідки заяви Смолія про відставку

Як писала “Новинарня“, ввечері 1 липня пресслужба Національного банку повідомила, що голова НБУ Яків Смолій написав та подав на ім’я президента Володимира Зеленського заяву про відставку через “систематичний політичний тиск”.

Посли країн “Великої сімки” (G7) відреагували на це попередженням про те, що підрив незалежності Нацбанку став би великим кроком назад і поставив під загрозу надійність реформ України та їх підтримку.

Наступного дня після заяви Смолія, 2 липня, Міністерство фінансів повідомило, що Україна скасувала угоду щодо випуску нових 12-річних єврооблігацій на 1,75 млрд доларів із можливістю викупу на 750 млн доларів єврооблігацій з погашенням у 2021-2022 роках. Угода була розпочата 1 липня. Спочатку орієнтир прибутковості дорівнював 7,875%, потім він був знижений до 7,625%, і зрештою – до 7,3-7,4%.

Курс національної валюти після заяви Смолія про відставку знизився: якщо вранці 2 липня торги на міжбанку відкрилися з котируваннями на рівні 26,86 – 26,88 гривні до долара США, то станом на 11:20 долар котирувався вже на рівні 27,18 – 27,20 гривень.

Читайте також:
Смолій обговорив із Зеленським незалежність НБУ

Яків Смолій став головою НБУ 15 березня 2018 року, коли Верховна Рада підтримала звільнення Валерії Гонтаревої з посади голови Нацбанку і призначила його на цю посаду.

Нещодавно фінансовий комітет Верховної Ради підтримав проєкт постанови про оцінку діяльності голови НБУ Смолія та рекомендував парламенту ухвалити цей документ. У якому, серед іншого, зазначається, що правління НБУ, проводячи жорстку монетарну політику як у 2019 році та на початку 2020 року, так і починаючи з 2014 року, “не забезпечив у межах своїх повноважень підтримання стійких темпів економічного зростання та відновлення кредитування економіки”. Також зазначається, що темпи зниження облікової ставки були “невиправдано повільними”.

За даними “ЕП”, наразі розглядаються три можливі кандидатури на посаду голови НБУ: колишній голова правління “Райффайзен банку Аваль” й наразі безробітний Володимир Лавренчук, який уже був кандидатом на посаду голови НБУ після відставки Валерії Гонтаревої, голова державного Укргазбанку Кирило Шевченко і президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, який обіймав посаду міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в уряді Олексія Гончарука.

Читайте також:
Україна отримала $2,1 млрд траншу МВФ