СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
387481 +8752
Летальні випадки:
7196 +155
Одужали:
158928 +3902
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 3225954 (+0). Оновлено: 08:46 31.10.2020

“Глорифікація неприпустима”: УІНП засудив музейну експозицію про “Беркут”

 

Український інститут національної пам’яті назвав “неприпустимою” глорифікацію бійців спецпідрозділу “Беркут”, який розстрілював Майдан у 2014 році, на рівні музеїв, та закликав “до відповідального пам’ятання про ключові події історії незалежної України”.

Про це йдеться в заяві УІНП з приводу того, що на початку травня у краєзнавчому музеї села Межиріч на Черкащині відкрилася експозиція, присвячена розформованому після Революції Гідності спецпідрозділу МВС “Беркут”.

“Вона (експозиція) викликала обурення значної частини суспільства через обраний її організаторами ракурс, адже розповідала про беркутівців лише як про захисників правопорядку, нехтуючи фактами протиправних дій з боку бійців цього підрозділу щодо мітингувальників. Ситуація з цією експозицією показала, що країні, зокрема музейним інституціям, бракує напрацьованої мови пам’яті про події недалекого минулого та різні сторони висвітлення історичних подій”, – сказано в заяві УІНП.

В Інституті зазначили: дуже важливо, щоб музейні інституції із максимальною відповідальністю ставилися до формування експозицій, інтерпретації та презентації історичних подій, які досі є живою травмою для суспільства. Перш за все йдеться про дотримання принципів справедливості, об’єктивності та поваги до гідності загиблих людей, про дієве врахування у роботі основних засад державної політики у сфері культури, зокрема, що стосується сприяння утвердженню гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному житті, а також дотримання принципів музейної етики.

“Важливо зберегти повноту пам’яті про події Революції Гідності та враховувати, що невіддільною частиною цієї пам’яті є надзвичайно складний і суперечливий розділ про роль представників силових структур у революції. Зокрема, це стосується підрозділів МВС України, залучених тодішньою владою для охорони урядового кварталу та центру Києва. Хоча формально загони спецпризначення та внутрішніх військ тоді залучалися для підтримки громадського порядку, але відомо, що далеко не всі з них добросовісно виконували свої обов’язки й захищали людей та майно”, – наголосили в УІНП.

“Слід нагадати, що бійці спецпідрозділу “Беркут” були звинувачені слідством у виконанні злочинного наказу й жорстокому побитті студентів у ніч на 30 листопада 2013 року та застосуванні сили до активістів на вул. Банковій 1 грудня 2013 року. За вбивства 18 активістів 18 лютого 2014 року Генеральна прокуратура України передала до суду п’ять обвинувальних актів, у тому числі стосовно трьох командирів рот “Беркута”. Є один засуджений до п’яти років ексберкутівець із випробувальним терміном три роки. За час розслідування справи про вбивства протестувальників 20 лютого 2014 року про підозру повідомили 26 колишнім співробітникам “Беркута”, серед яких, зокрема, командир спецроти та його заступник. А мотивуючи ліквідацію цього спецпідрозділу в лютому 2014 року, керівництво МВС відзначило, що причиною цього стала його “повна дискредитація перед Українським народом”. Особливо потрібно наголосити на тому, що після Революції Гідності та нападу Росії на Україну у 2014 році значна частина представників цього спецпідрозділу зрадили присязі, втекли від слідства на територію РФ, а деякі навіть встигли присягнути на вірність іншому народові”, – нагадали в Інституті нацпам’яті.

“З огляду на ці обставини закликаємо працівників музейних інституцій пам’ятати, що події Революції Гідності є надзвичайно важливою, багатогранною і чутливою темою, яка досі стосується реального життя і доль багатьох людей, що живуть поряд із нами. Відтак, робота над музейними проєктами, присвяченими їй, вимагає особливої чуйності, уважності до деталей, глибокого знання різних нюансів революційних подій та професіоналізму. Тому жодні факти того часу не можуть подаватися поза контекстом, без згадування причин та наслідків. Створення експозицій або представлення інформації про співробітників МВС, які були задіяні під час Революції Гідності, в жодному разі не може базуватися на однобоких і тенденційних даних. Неприпустимою також є глорифікація тих, хто міг брати участь у насиллі та катуванні громадян чи був виконавцем злочинних наказів. Такі проєкти чи музейні експозиції не лише виходять за межі етики, але й можуть нести у собі загрози ретравматизації суспільства, стати наругою над пам’яттю про безневинних людей, які загинули під час Революції Гідності”, – заявили в УІНП.

Також Інститут звернув увагу правоохоронців, прокурорів, суддів та всіх причетних до потреби розслідувати злочини часів Революції Гідності, озвучити імена всіх винних у вбивствах протестувальників та силовиків, а також винести справедливі судові вироки з подальшим покаранням винних.

“…Періодичні безвідповідальні заяви про можливу реабілітацію ексбійців “Беркута”, перегляд вшанування подвигу учасників Революції Гідності, а також можливе скасування закону про амністію для учасників Революції гідності лише загострюють ситуацію і посилюють побоювання щодо можливого упередженого та несправедливого зміщення акцентів в оцінці подій Революції Гідності та навіть її повної ревізії. Це несе загрозу національній єдності та консолідації українського суспільства, а в умовах війни ще й загрожує національній безпеці України”, – сказано також у заяві УІНП.

Зазначається, що Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності та Український інститут національної пам’яті готові допомагати регіональним музеям, надавати науково-методичну, організаційну та інформаційну підтримку зі створення експозицій, освітніх та інших матеріалів щодо висвітлення подій та увічнення пам’яті про Революцію Гідності.

Як відомо, 9 травня в селі Межиріч Канівського району Черкаської області у місцевому краєзнавчому музеї відкрили експозицію, присвячену спецпідрозділу МВС “Беркут”, який брав участь у придушенні Революції Гідності. У заході зокрема взяв участь нардеп від “Опозиційної платформи – За життя” Василь Німченко. Ініціював експозицію керівник закладу Григорій Марченко, колишній працівник МВС.
13 травня під тиском патріотичних активістів експозицію згорнули.

Читайте також:
Де Голуб із “Беркута”? Суд щодо підпалу бази спецпідрозділу у Львові триває без підозрюваного

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

35
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: