Після тривалого карантину перспектива вирватися на пляж, хай навіть на ставок у сусідньому селі, вже видається райською подорожжю. Тому заява головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка про те, що цього літа уряд дозволить відкрити пляжний сезон, неабияк потішила спраглих за відпочинком біля води українців.
Та хоч би якою радісною була ця новина, пояснюючи підстави для ухвалення такого рішення, Ляшко припустився одразу кількох «ляпів». Пояснюємо, яких саме, і чи можна хоч на пляжі забути нарешті про небезпеку зараження коронавірусом.
«У цьому сезоні ми зможемо купатися. Ми провели консультації з Інститутом епідеміології інфекційних хвороб Національної академії медичних наук. Фахівці підтвердили, що морська сіль спільно з ультрафіолетовим випромінюванням знищує збудника коронавірусної хвороби. Тому буде дозволено відкрити пляжний сезон в Україні, напевно, як і в інших країнах світу», – заявив Ляшко на брифінгу в Міністерстві охорони здоров’я 18 травня.
«Навіть незважаючи на те, що в прісній воді збудник має можливість виживати, за наявною інформацією в річках з проточною водою інфікуватись досить складно. Тому і стосовно річкових пляжного сезону також МОЗ буде надавати дозвіл в цьому сезоні відпочинку», – додав головний санлікар.
Читайте також:
Степанов анонсував послаблення карантину з 22 травня: що дозволять
Сподівання на те, що з приходом літа поширення коронавірусної інфекції припиниться саме собою, з’явилися ще на початку епідемії в Китаї. Пам’ятаєте поширений міф про те, що коронавірус гине при температурі, «вищій за…» (цифра на місці трикрапки варіювалася, але найбільш популярним чомусь було число +27 за Цельсієм)? Тож, мовляв, досить регулярно пити гарячу воду – і COVID-19 вам не страшний.
Цю «цінну інформацію», якою нібито поділився міфічний «молодий лікар з Уханя» і яку масово поширювали у месенджерах, нескладно було спростувати навіть без тривалих наукових досліджень. Адже вже у лютому-березні коронавірус успішно ширився в багатьох країнах, де на той час на вулиці було +30 і вище (Сінгапур, Австралія тощо). Не кажучи вже про те, що температура тіла живої людини значно перевищує +27, тож за таких умов вірус був би приречений уже на етапі проникнення в людський організм.
Згодом деякі дослідження показали, що коронавірус може витримувати досить високі температури. У світових та українських ЗМІ багато писали про висновок групи дослідників французького Університету Екс-Марсель, які експериментальним шляхом з’ясували, що при нагріванні до 56 градусів за Цельсієм упродовж 30 хвилин ефективність коронавірусу хоч і знижувалася, проте він залишався «життєздатним».
І навіть при рекомендованому протоколом Центрів з контролю і профілактики захворювань США при роботі з вірусами прогріванні протягом 60 хвилин за температури +60 РНК коронавірусу SARS-CoV-2 зберігала здатність до відтворювання, хоч і вкрай незначну.
Повністю дезактивувало вірус лише 15-хвилинне нагрівання за температури +92.
Проте стаття про результати відповідного дослідження не є науковою публікацією й не може вважатися доказовою, бо наразі не отримала схвалення наукової спільноти.
Щодо давніших коронавірусів дослідження підтвердили: за високої температури й підвищеної вологості вони втрачають заразність значно швидше, ніж у сприятливих прохолодно-сухих умовах.
Проте поведінку нового коронавірусу в різних умовах науковці ще тільки досліджують.
Як зауважує з цього приводу Всесвітня організація охорони здоров’я, вірус SARS-CoV-2 може поширюватися в країнах з вологим і гарячим кліматом, як і загалом за будь-яких погодних умов.
«Ви можете заразитися коронавірусною інфекцією незалежно від того, наскільки сонячною і жаркою є погода. Засмагаючи на сонці або піддаючи себе впливу температур понад +25 неможливо запобігти інфікуванню або вилікуватися від COVID-19», – наголошують у ВООЗ.
Що ж до ультрафіолетового випромінювання, про яке згадав пан Ляшко, то тут ситуація неоднозначна.
З одного боку, УФ-промені дійсно нейтралізують віруси в повітрі та на поверхнях. Проте якщо ви стикалися з кварцуванням палат у лікарнях чи поліклініках, то, мабуть, пам’ятаєте, що перебувати в приміщенні під час цього процесу категорично не рекомендується.
Щоправда, сонячні промені типів UVA та UVB, які доходять до земної поверхні, помітно слабші, ніж UVC-промені від кварцової лампи (у сонячному світлі промені цього спектру повністю відфільтровуються верхніми шарами атмосфери). Проте, відповідно, і його дія на віруси значно менш ефективна.
«Ультрафіолет може вбити COVID-19, якщо його дія є тривалою й дуже концентрованою. Проте така концентрація є вкрай згубною для людської шкіри, адже йдеться передусім про кварцову лампу, позаяк сонячних променів для цього недостатньо», – зазначив у коментарі фактчекерам агенції AFP професор вірусології Університету Чулалонгкорна (Таїланд) Пократ Хансасута.
Водночас навіть у «сонячній» концентрації УФ-випромінювання дуже шкідливе для людського організму – і тому ВООЗ не стомлюється нагадувати про те, що засмага в соляріях та перебування під відкритим сонцем значно підвищує ризик розвитку раку шкіри.
Словом, у випадку пандемії COVID-19 фахівці радять не надто сподіватися на сонячно-пляжну «дезінфекцію».
«Для того, щоб убити вірус сонячним випромінюванням, потрібен тривалий час, – попереджає професор хімічної інженерії та матеріалознавства Університету Південної Каліфорнії Андреа Армані.
І радить не забувати про головне: що головний спосіб поширення коронавірусу – це все-таки зараження повітряно-крапельним шляхом через контакт з інфікованим. А на пляжі в сезон зазвичай багато людей, які головно розмовляють, відкашлюються, пітніють (а піт з обличчя змішується з виділеннями зі слизових), у яких тече з носа після купання тощо…
Тож під час пляжного відпочинку, як і в інших ситуаціях, покладатися варто передусім на дотримання соціальної дистанції й правил безпеки, а не «ультрафіолет», температуру чи інші чинники.
Читайте також:
Співати й дихати – небезпечно! Хорова репетиція додала доказів версії про поширення SARS-CoV-2 повітрям
Щодо «морської солі», яка, за словами головного державного санлікаря, вкупі з УФ-випромінюванням «знищує збудника коронавірусної хвороби», то публікацій з результатами таких досліджень нам знайти взагалі не вдалося. Сподіваємося, їх опублікують фахівці згаданого Ляшком Інституту епідеміології інфекційних хвороб НАМН.
Натомість на своєму сайті ВООЗ серед інших міфів про коронавірус спростовує й той, що регулярне промивання носа солоною водою запобігає захворюванню на COVID-19.
Втім, незалежно від того, як впливає на коронавірус морська або інша сіль, усіх любителів пляжного відпочинку не може не цікавити питання: чи можна взагалі підхопити цю заразу під час купання?
Тим паче, що Віктор Ляшко згадав і про прісні водойми, де «збудник має можливість виживати».
Попри те, що й у цьому випадку стверджувати щось напевне науковці не беруться (бо, звісно ж, дослідження тривають), загалом їхні коментарі свідчать про те, що поширення коронавірусу SARS-CoV-2 у воді мало ймовірне.
Як нагадує голова департаменту епідеміології Школи громадського здоров’я при Університеті Мічигану Джозеф Айзенберг, зараження коронавірусом відбувається через вдихання, а не ковтання.
«Цей вірус більше схильний до поширення через біоаерозолі, краплі, заражені поверхні – але не воду», – підтверджує професор вірусології Університету Арізони Чарльз Герба.
Водночас, за його словами, у науковій спільноті досі тривають дебати про те, чи є ризик заразитися під час купання у водоймі, в яку потрапили каналізаційні води: результати досліджень щодо цього наразі розходяться.
У випадку з попередниками SARS-CoV-2, зокрема його найближчим родичем, збудником «атипової пневмонії» SARS, дослідження показали наявність часточок вірусу у стічних водах. Водночас через те, що у воді коронавіруси гинуть упродовж 2-3 днів, потрапляння їх в активному виді у моря-океани видається сумнівним.
А якщо якась частина вірусів і допливе до пляжу «живою», то концентрація їх буде настільки мізерною, що ймовірність підхопити COVID-19 таким шляхом можна вважати мінімальною. Особливо пам’ятаючи про відмінність ковтання (потрапляння збудника у шлунково-кишковий тракт) від вдихання (потрапляння в дихальні шляхи).
Тож у випадку з каналізацією боятися треба радше холери чи гепатиту, а не коронавірусу.
А от зауваження Віктора Ляшка про те, що у річках з проточною водою інфікуватися досить складно, цілком відповідає дійсності.
І вже тим паче незначною небезпека заразитися COVID-19 є у ємностях із хлорованою водою. Принаймні американський сайт Центрів контролю та профілактики захворювань пише про «відсутність доказів того, що вірус, який спричиняє COVID-19, може передаватися людям через воду в басейнах, гарячих ваннах, термальних басейнах або під час водних ігор».
А от про те, що підхопити вірус можна від кашляючого сусіда по басейну, ставку чи купанню в морі, фахівці радять не забувати.
Тож рекомендації головного санітарного лікаря дотримуватися правил особистої гігієни, не менш ніж двометрової дистанції від інших людей та уникати відвідання пляжів людям за 60 і з хронічними захворюваннями є цілком слушними.
Хоч зауваження про те, що відпочиваючи на пляжі, доведеться використовувати захисну маску, все-таки викликало нехороші смішки. Воно й справді, купатися в масці не дуже зручно… Зате яка нагода зекономити на сонцезахисному кремі для обличчя!
Читайте також:
Коронавірус поширюється через каналізацію, вона ж дозволяє відстежувати нову хвилю епідемії, – французькі вчені
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!