автор: Дар’я Бура
фото автора та з архіву Інни Грищенко
Це інтерв’ю з Інною Грищенко, позивний “Пума”, записувалося наприкінці лютого в неї вдома, де Інна перебуває під цілодобовим домашнім арештом з 23 січня. З початку березня в Апеляційному суді Києва відбулося два засідання в її справі, але міру запобіжного заходу жінці не змінили.
Ветеранка АТО Пума, яка воювала в складі ДУК “Правий сектор”, фігурує у двох справах – про співучасть у замаху на вбивство бізнесмена, місцевого “авторитета” Михайла Чекурака в Івано-Франківській області, а також про вбивство журналіста Павла Шеремета.
Затримання Пуми наробило галасу ще до “знаменитого” брифінгу в МВС 12 грудня 2019 року, на якому в присутності президента Зеленського міністр Аваков та слідчі Нацполіції заявили про причетність до підриву авто Шеремета групи військових та волонтерів – сержанта ССО, музиканта Андрія Антоненка “Ріффмастера”, дитячої хірургині Юлії Кузьменко, військовослужбовця ДШВ Яни Дугарь та подружжя колишніх добровольців Інни і Владислава Грищенків.
Спершу був обшук у Veterano Pizza, де певний час працювала Грищенко, а наступного, 6 листопада, Печерський суд взяв її під варту на 60 діб. Цей запобіжний захід стосується замаху на бізнесмена Чекурака в Косові на Прикарпатті. Чоловіка Пуми, Владислава Грищенка “Бучу”, суд у цій же справі арештував 24 вересня.
За версією поліції, нібито причетність подружжя Грищенків до невдалого підриву Чекурака стала тією ниткою, яка вивела слідство на виконавців замаху на Шеремета, скоєного раніше. Мовляв, обидва автомобілі підривали “майже ідентичними” вибуховими пристроями з неодимовими магнітами, лише в Косові вибухівка не втрималася на днищі “рейнджровера” і впала.
“Новинарня” поговорила з Інною Грищенко про обидві справи, про 77 днів в одинарній камері ІТТ та про тиск на неї і її чоловіка з боку слідства.
Але, напевно, перш ніж подати позицію Грищенко, слід нагадати, хто, власне, такі Пума і Буча та що саме їм закидає слідство.
Інна та Владислав Грищенки
Інна Грищенко “Пума” до 2015 рокк працювала в СІЗО та в Бучанській колонії. Має доньку від попереднього шлюбу.
На початку АТО вступила в Добровольчий український корпус “Правий сектор” і до 2017 року брала участь у бойових діях на Донбасі. Отримала поранення (має інвалідність третьої групи) і була змушена покинути ДУК.
Допомагала військовослужбовцям – учасникам АТО та досі допомагає пораненим військовим у госпіталі.
Після фронту була співзасновницею ветеранської ресторації “Патріот” у Львові, деякий час працювала в Pizza Veterano у Києві.
Владислав Грищенко “Буча” в ДУК “ПС” займався розвідкою, очолював взвод, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ї окремої аеромобільної бригади.
Відомо про п’ять його довоєнних судимостей:
У 2017 році Грищенко просив достроково зняти останню судимість, посилаючись на службу добровольцем, військові нагороди і позитивну характеристику. Але суд відмовив.
На представницькому брифінгу 12 грудня слідчі поліції оголосили свою версію вбивства журналіста “Української правди”, громадянина РФ Павла Шеремета, яке сталося 20 липня 2016 року. Вибухівку під авто нібито закладала волонтерка, дитячий хірург Юлія Кузьменко, їй допомагав сержант Сил спецоперацій ЗСУ, лідер рок-гурту “Ріффмастер” Андрій Антоненко, який нібито організував весь злочин “для дестабілізації ситуації в країні”. Військова медсестра, контрактниця 25-ї повітряно-десантної бригади ДШВ ЗСУ Яна Дугарь буцімто провела розвідку, відстежуючи відеокамери навколо місця злочину в Києві. Владислав Грищенко нібито виготовляв вибухівку. Мотиви злочину та його замовників поліція не визначила.
Подружжя Грищенків арештували в іншій, “схожій” справі – замаху на Чекурака.
Що ж до алібі Грищенків у “справі Шеремета”, то слідство опонує так: у час вбивства журналіста в Києві телефони Інни і Владислава справді знаходилися в Дніпрі. Але з 10-ї години 19.07.2016 до 11-ї години 20.07.2016 на телефонах була відсутня будь-яка активність.
Інфографіка, представлена слідством на брифінгу 12.12.2020
Розслідуючи вбивство Шеремета, слідчі поліції звернули увагу на схожий підрив, який планувалося вчинити. Це був невдалий замах на кримінального бізнесмена Ч. – 61-річного Михайла Чекурака – в місті Косів на Івано-Франківщині влітку 2018 року.
Слідчі заявили, що підозрюваними у вчиненні невдалого замаху на Ч. є подружжя Інни і Владислава Грищенків, тому що “молекулярними експертизами було виявлено сліди ДНК цих осіб на вибуховому пристрої”.
У справі фігурує також громадянин В. – ветеран АТО Іван Вакуленко “Пістолет”. За версією поліції, він возив Грищенка – закладчика вибухового пристрою – у Косів.
Коли поліція викликала Вакуленка повісткою на допит, він одразу сповістив про це телефоном Інну Грищенко. Відповідний запис прокрутили на брифінгу в МВС. Тоді Інна Грищенко схвильовано казала, що “нам Ваню треба берегти, як зіницю ока”.
Але після виклику до главку поліції Пістолет вчинив самогубство, вистріливши собі в голову з мисливської рушниці.
У подальших розмовах з арештованим чоловіком по телефону, які оприлюднило МВС, Інна розцінила загибель Пістолета “як сприятливий для них факт у контексті подальшого розвитку подій”.
Пума також висловила думку, що Іван справді наклав на себе руки: “Він не вивіз ще й Шеремета… Думаю, що Шеремет – це було остаточне…” (цитата з розмови).
На брифінгу начальник кримінальної поліції Євген Коваль звернув увагу на те, що в 2016 році, за тиждень до вбивства Шеремета, Влад Грищенко отримав замовлення на вбивство фермера на Дніпропетровщині. До Бучі так само звернулися з проханням виготовити вибухівку, але він повідомив про це правоохоронним органам і “здав” замовника. Тоді правоохоронці інсценували замах і затримали замовника. Надалі Грищенко використовує це як алібі. Ця справа в суді. Але, за словами слідства, родина Грищенка втілює план привласнення майна замовників убивства 2016 року (аграрних підприємців) на свою користь та на користь замовника вбивства Чекурака на Прикарпатті. Тому є підстави сумніватися в щирості його співпраці з правоохоронцями у “дніпропетровській” справі.
Сам Грищенко пізніше розповідав, що за роботу на слідство йому обстріляли вікна і нібито планували вбити.
Щодо “косівської” справи, то планована жертва – Михайло Чекурак – теж судимий і сам очолював злочинну групу. Іншу. Прикарпатські ЗМІ не раз називали його “чоловіком, що має авторитет у кримінальних колах“.
Чекурак був керівником місцевого осередку Партії захисників Вітчизни. Але в локальну історію увійшов як імовірний організатор розбоїв та вимагань. У 2014 році його засудили за тиск на вісьмох боржників: косівський бізнесмен роздавав кошти у 2006-2009 роках, а потім “вибивав” їх назад.
А коли від пана Михайла пішла дружина, він почав мститися тещі: організував групу, яка напала на помешкання літньої жінки, побила й пограбувала її, підірвала тещин ресторан. Останній інцидент стався у вересні 2018 року – вже після того, як Чекурак знайшов вибухівку під своїм авто. У справі своєї розбійної групи Чекурак вийшов під заставу 250 тисяч гривень.
Але особливого щастя після того не мав і помер 10 січня 2020 року. Кажуть, нібито “природною смертю”.
За версією слідства, Грищенки мали прибрати Чекурака на півтора року раніше. Вони нібито зробили вибухівку та 13 липня 2018 року прикріпили її до “рейнджровера” косівчанина. Однак пристрій відпав від пластикового дна, постраждалий його помітив і заявив.
Арсен Аваков казав, що ймовірним замовником цього замаху був Василь Шкондеюк – місцевий підприємець, власник туркомплексу. В якому відпочивало подружжя Грищенків. Шкондеюка затримали в грудні.
На подружжя Грищенків слідчі вийшли через їхнього компаньйона – Івана Вакуленка “Пістолета” – та через орендований ним “Фольксваген Джетта”, на якому вони добиралися в Косів і який привернув увагу правоохоронців.
При цьому, за версією слідства, молекулярні експертизи виявили ДНК декількох осіб чоловічої статі (без визначення конкретних осіб), на яких базують підозру Владу Грищенку. Також у вибухівці, яку підклали під машину Чекурака, знайшли дві волосини, які нібито належать Інні Грищенко.
Кінець вступної нагадувальної частини.
Інна Грищенко. Фото: Дар’я Бура / Новинарня
В інтерв’ю “Новинарні” Пума розповідає, що тест ДНК, який провели зі знайденими волосинами, з її аналізами насправді не збігається.
– По цих двох волосинах, нібито знайдених на місці вибухівки, ДНК зовсім не співпадає. Співпадають метотипи. Це значить, що будь-яка особа жіночої статі, яка генетично належить до мого родоводу, будь-яка родичка в 388-му поколінні, яку я ніколи в очі не бачила, – як варіант. Але судді, як і прокурору, це ні про що не говорить, – каже Інна Грищенко.
За її словами, на момент затримання чоловік працював на будівництві у Володимирі-Волинському. Того дня Пумі зателефонував один із його співробітників і сказав, що Влада кудись забрали співробітники КОРДу. До Інни в цей час прийшли з обшуком в Києві.
– Під будинком мене вже чекали – прийшли на обшук. Покопирсалися, я їм техніку і носії сама повіддавала. Вони почали мені пояснювати про якогось постраждалого з Косова, про вибухівку. Я взагалі тоді нічого не зрозуміла, до чого тут я, до чого Вадік (Владислав Грищенко – “Н”), хто цей потерпілий… – розповідає Інна.
Пума стверджує, що про особу Чекурака та замах на нього дізналася вже після затримання.
– Того ж вечора я зібрала речі і поїхала в Івано-Франківськ. Сказали, що Вадіка туди повезли. Там я вже дізналася про Чекурака і що його намагалися підірвати, і ніби це намагався зробити Вадік з Ванею (Вакуленком).
Побачення з Вадіком мені так жодного разу і не надали відтоді. Я бачила його тільки в суді, – додає жінка.
У поїздці до Івано-Франківська на Пуму, за її словами, одразу намагалися тиснути слідчі.
– Вони мене переконували, що, мовляв, хлопці винні 100% і я маю повпливати, щоб вони все “здали”. І ставили дивні питання з приводу “Правого сектору”. Мене дуже накручували.
Я в принципі не могла зорієнтуватися в ситуації, хто такий Чекурак і де він перейшов дорогу. Ваня дуже дивно поводився, кидав якісь незрозумілі репліки. А коли я напряму спитала, що відбувається, він сказав: “Не твоя справа, заспокойся”.
Інна на суді щодо запобіжного заходу для чоловіка
5 листопада до Інни Грищенко прийшли з обшуком вдруге.
– Тоді це було епічно – з КОРДом, ще сьомої ранку не було. У мене в під’їзді є камери, але вони їх не відключили. Я побачила, хто це, і спокійно відкрила двері. Вони заблокували мене, забрали телефон, відмовили в участі адвоката в обшуку, заблокували мою неповнолітню дитину, забрали телефон у неї, не пустили її в школу. Один із них закрився з донькою в кімнаті, лазив у неї в телефоні, ставив дуже дивні питання – вони оприлюднили розмови неповнолітньої дитини. Я спокійно все сама віддала – знову всю техніку, записки Вадіка до мене, всі носії, навіть “мозок” із відеокамери в під’їзді, – розповідає Інна.
Водночас обшук проводився в квартирі у її матері, на підставі того, що Інна є власницею тієї квартири. Хоча це житло, каже жінка, – службове.
– У мене обшук пройшов мирно, а в мами поперевертали усе, зсипали крупи в одну купу, забрали татову й братову уніформу, взуття, ледь не забрали відеореєстратор із машини брата. Але мамина квартира досі є службовою, там немає власника. Вони подали неправдиві відомості судді, – додає Грищенко.
Пума на суді про запобіжний захід для неї. Фото: Український репортер
Провадження щодо підриву косівського бізнесмена передали в Київ з формулюванням “у зв’язку з причетністю до інших злочинів”. Уже під час перебування в одиночній камері ізолятора тимчасового тримання Інна Грищенко дізналася, що її з чоловіком обвинувачують також у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Хоча, за словами Пуми, такі “чутки” ходили й раніше.
– Коли я вже була в ІТТ, в мене з’явився телевізор, і я з брифінгу дізналася, що ми причетні до “справи Шеремета”. Раніше неофіційно чутки доходили, що “шитимуть “справу Шеремета”. Але мене затримували по іншій справі, і про Шеремета я думала в останню чергу, – говорить Інна.
– Вадік – колишній сапер, “правосек” і ветеран, із сімома довоєнними судимостями, який вже підозрюється в справі щодо підготовки вибуху в Косові. Він же ідеальний варіант для цих “чортів”, – зазначає жінка.
У “справі Шеремета” Інна і Влад Грищенки спершу не мали процесуального статусу. Як і Іван Вакуленко. Повістку на допит у провадженні про вбивство журналіста він отримав 16 жовтня. 18 жовтня ветерана з вогнепальним пораненням в голову знайшла у квартирі його сестра. Поліція Деснянського району відкрила провадження з попередньою кваліфікацією “вбивство”, однак пізніше справу перекваліфікували на “самогубство”.
Інна Грищенко на акції в жовтні 2019
Тепер у версію про самогубство побратими Пістолета не вірять.
Із записів, оприлюднених поліцією на брифінгу, виглядало так, що Пума раділа загибелі Пістолета – мовляв, для нас надалі буде менше проблем. Також вона сказала Бучі, що тепер йому “піде на плюс”. У жінки є пояснення поведінці в тому епізоді. Зі слів Інни, Влад сам був близький до самогубства, і його потрібно було розрадити.
– В одній із записок Влад мені написав, що “майно залишиться тобі, а я все”. У мого чоловіка дуже специфічна психіка, мені потрібно було його заспокоїти. І в той момент, коли я з ним говорила, коли я відчувала, що в мене на руках зараз буде ще один труп, – я могла говорити ще і не таке.
Ситуацію з Ванею я вже змінити не могла, а отримати ще один труп не хотіла. Ці події відбувалися з дуже великою швидкістю,
– розповідає Інна. І додає:
– Яким чином мусора припхали Ваню до “справи Шеремета”, чому вони йому прислали повістку – я досі збагнути не можу.
На даний час Владислав Грищенко має статус свідка у провадженні щодо вбивства журналіста Шеремета, а Інна, з її слів, жодного процесуального статусу не має. Хоча на всю країну їх перші особи держави та МВС “оголосили вбивцями”, порушуючи принцип невинуватості, без суду та слідства.
Пума каже, що раніше не була обізнана на діяльності Павла Шеремета.
– Я його не знала, і, якщо чесно, мені байдуже було на нього. Вже коли мене відпустили додому, я спілкувалася з багатьма журналістами, і, виявляється, далеко не всі з них говорили про Шеремета як борця за свободу. Борці мелькають в інфопросторі постійно, а якщо він відомий у вузькому колі – то я не знаю, за чию свободу він боровся і чи боровся взагалі.
Але я нічого не хочу поганого говорити про нього, я цю людину не знала. І це ненормально, коли люди гинуть так. Але що там відбулося – я не знаю і знати не хочу. Я не можу переживати за всіх, – говорить зараз Інна Грищенко.
Інна Грищенко. Фото: Дар’я Бура / Новинарня
– Я цілком допускаю ситуацію, що Шеремет міг мати компромат на когось з наших високопосадовців. Це могли бути внутрішні розбірки. Я далека від думки, що це “вселенська змова масонів” і ФСБ розпрацьовувало захід, витрачало мільйонні кошти для того, щоб прибрати якогось Шеремета, – додає вона.
Читайте також:
Справа Шеремета: слідство розсекретить матеріали понад 500 слідчих дій
Коли Грищенків затримали, слідчі зафіксували, що на судові засідання ходять їхні друзі та знайомі. З них виокремили трьох осіб – Андрія Антоненка, який нібито і був організатором убивства журналіста, “сповідуючи ультранаціоналістичні ідеї та культивуючи велич арійської раси“, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь.
Із цими трьома фігурантами “справи Шеремета”, щодо яких із грудня тривають гучні судові засідання, Інна Грищенко, за її словами, познайомилася в різний період. Пума переконана, що вони потрапили під програму “розпізнавача облич”, яку застосувала поліція до її друзів у Facebook.
– На тій прес-конференції “чорти Авакова” і він сам приділили мені багато уваги, мовляв, я жорстока і радію чиїйсь смерті, явний лідер, зі здібностями організатора. І тут виявляється, що організатор – Ріфф. Мені аж образливо стало. За психологічним портретом нас усіх, логічно було б пред’явити підозру в організації саме мені, – говорить Грищенко.
Андрій Антоненко “Ріффмастер”
Юлія Кузьменко “Ліса”
Яна Дугарь
– І закиди щодо “культивування величі арійської раси” можна було пред’явити мені, а жодним чином не Ріффу. Я єдина “правосєчка” і достатньо жорстка у своїх висловлюваннях щодо людей іншої раси, то це було б логічно. А напів’єврею Ріффу, який виріс у напів’єврейському районі, таке пред’являти… Можу сказати лише, що не розумію, куди йдуть наші податки, – додає Пума.
Але, каже Грищенко, у 2016 році вона ходила на милицях, тому, судячи з відео, на якому йдуть двоє “закладачів бомби” під авто Шеремета, їй було б нелогічно таке пред’явити.
– А інші, я так розумію – це сфера мого спілкування. Їх “прогнали” через гугл-визначальник облич. Чиє більш-менш підійшло, того і взяли, – вважає Пума.
Хоча, зауважує Інна, у жінки на відео груди “погано проглядаються”, тоді як у Юлії Кузьменко “верхня частина тулуба – присутня і яскраво виражена”.
За словами Грищенко, особисто з “Лісою” Кузьменко вони познайомилися у 2018 році. До цього Інна знала, що Юля волонтер і лікар, стежила за нею в соцмережах.
– Коли мені віддали майно, в тому числі й машину, логічно, що я одна не могла б перегнати з Франківська дві машини. Я попросила допомогти Петра Кияна – чоловіка Юлі (той самий громадянин К. “Електрик”, про якого розповіли на брифінгу в МВС, що він переганяв авто Грищенка, і який теж виказував суїцидальні настрої – “Н”). Ось і вся її участь. Ну, і те, що вона ходила до мене на суди та підтримувала, бо в мене вдома залишилася сама неповнолітня дитина.
Читайте також:
Справа Шеремета: слідство оприлюднило “додаткові дані” щодо Дугарь
Із Яною Дугарь Грищенко, каже вона, познайомили у 2019-му. Разом зі спільними друзями дівчина приїжджала до неї на роботу.
Щодо Антоненка – Пума слідкувала за його творчістю у соцмережах і одного разу сфотографувалася з ним. Це був єдиний раз, коли вони зустрілися вживу, стверджує Інна.
– Ріфф для мене як символ інформаційної війни. 28 серпня 2019 року у військовому шпиталі був зліт, влаштовували концерт для поранених хлопців, Ріфф там виступав. Я запитала спільного знайомого, як краще підійти до нього, щоб сфотографуватися зі мною і з малою. Це єдина фотографія, яка нас пов’язує взагалі, – заявляє Пума.
Пума запевняє, що на брифінгу 12 грудня використовувалася “нарізка з телефонних розмов, до того ж непрофесійно склеєна”.
– Адвокати Юлі добилися того, що отримали повну розшифровку розмов. І в такому вигляді ці розмови набувають зовсім іншого змісту, – говорить ветеранка.
Читайте також:
Справа Шеремета: зріст Антоненка відрізняється від зросту чоловіка на відео
За законом, усі п’ятеро підозрюваних повинні були утримуватися в СІЗО, але оскільки там немає можливості повністю їх ізолювати, їх утримують під програмою захисту свідків в ІТТ.
Інна Грищенко провела 77 днів в одиночній камері. Із нею занадто рідко говорили, і це був єдиний моральний тиск, який слідчі могли вчинити на неї, каже Пума – сама колишня працівниця СІЗО. Через цей досвід до неї в камеру не могли помістити підсадну людину.
– Я колишній співробітник правоохоронних органів, тому до мене не підсаджували “насєдку” – людину, яка могла б в мене щось випитати чи дізнатися. Є прості питання, якими я змогла б “виламати” цю особу з камери.
За законом, мене могли утримувати з жінкою і теж колишньою співробітницею. Так як їх не саджають пачками щодня, то такої не було, – пояснює Пума.
Грищенко розповідає, що допитів із нею не проводили. І по “справі Шеремета” не допитали жодного разу. На відміну від її чоловіка – Влад сидить у “справі Чекурака”, а допитують його у кримінальному провадженні щодо вбивства Шеремета.
– Мене по справі ніхто ні разу не прийшов допитати.
77 днів в “одиночці” в ізоляторі тимчасового тримання – це навіть для моєї стабільної психіки достатньо важко,
– каже Інна.
Утім, до неї приходили двічі. Одного разу – слідча, з якою Пума не захотіла говорити, скориставшись 63-ю статтею Конституції (“Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом…”). Ще одного разу їй принесли оновлену постанову про склад слідчої групи.
Також між двома засіданнями апеляції та тим, як Пуму відпустили від цілодобовий домашній арешт, до неї в камеру приходили взяти ДНК, від чого вона відмовилася.
– Зараз я співпрацюю зі слідством і їжджу на допити. Але вважаю підозру необґрунтованою, бо не брала участі в подіях. Я не брехатиму, а розповідати про те, що я дізналася вже після затримання – вийде моя суб’єктивна думка, – наголошує Грищенко.
Також вона погодилася на поліграф. Але за умови, що питання стосуватимуться лише “справи Чекурака”, а експерт буде незалежним та не матиме стосунку до МВС і Мін’юсту.
Читайте також:
Справа Шеремета: адвокати Антоненка звинуватили МВС у маніпуляції
– До мене якось після допиту підійшов один із замів з питань оперативно-розшукової діяльності і почав розповідати, що він 100% впевнений, що це зробили ми, і його цікавило тільки одне – або щоб я сказала, де ми взяли вибухівку, або щоб я переконала чоловіка розповісти, звідки вибухівка. Каже: “Краще ж вам 8 років відсидіти, ніж 15, – розповідає Інна.
Але вона не збирається переконувати чоловіка, оскільки не вірить у його причетність до вбивства Павла Шеремета.
Інна і Владислав Грищенки на Марші захисників у День Незалежності, 24 серпня 2019
Зі слів Пуми, на Владислава тиснуть, використовуючи дружину.
9 грудня на засіданні Печерського райсуду Грищенко розповів, що йому запропонували добровільно зізнатися у вбивстві Шеремета. Пропозиція надійшла від слідчого – той в обмін нібито обіцяв звільнити з-під арешту Пуму. І така пропозиція надходила Бучі неодноразово.
– Коли з 31 грудня на 1 січня мене прихопило й відмовили ноги, до 8 січня в мене щодня були “швидкі”. В цей час до Вадіка прийшли і сказали: “Твоя дружина в реанімації. В неї відмовили ноги, її паралізувало, так що зізнавайся, і ми її відпустимо”. Ця теза проходить червоною ниткою через усе їхнє спілкування, – стверджує Інна.
Інна Грищенко вважає: її відпустили під цілодобовий домашній арешт винятково завдяки тому, що їй пощастило з суддями в апеляційному суді. Мовляв, ця суддівська трійка не формально прогортала папери, а продивилася весь том, попросила в прокурора додаткових даних, вникла у справу, ставила запитання.
– Можливо, на мені швидше за інших спрацював закон Всесвіту про справедливість. Була б у мене та трійка суддів, яка в Юлі, я би сиділа далі, – припускає Пума.
Тепер уже колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка визнавав, що зібраного обсягу доказів у “справі Шеремета” недостатньо. Втім, після того він втратив посаду. На думку Інни Грищенко, насправді поліція й прокуратура ніколи не визнають, що неправі. І справжнім відображенням цього є прокурор Сергій Зузак, який представляє обвинувачення у “справі Шеремета” в судах, наводить як “докази” провини фейсбучні меми з Гітлером тощо.
У зв’язку з цим фігуранти справи налаштовані домагатися справедливості у Європейському суді з прав людини.
Прокурор Сергій Зузак на суді у справі Андрія Антоненка. Фото: Олена Максименко / Новинарня
– Вони ніколи не визнають, що “лоханулися”. У “справі Шеремета” Аваков не може вийти на Авакова. Спрогнозувати тут щось складно. Але те, що ця справа кінець-кінцем розвалиться – це однозначно.
Не знаю близько Ріффа, але знаючи Яну і Юлю – мені ніхто ніколи не доведе, що вони у цьому винні.
Є речі дуже очевидні. Цей тиск не може бути постійним. Інша справа, скільки часу це займе. Вони здеруть купу нервів, здоров’я і фінансів. Але рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковими для України. І якщо ми тут не доб’ємося правди, через абсолютно ручне керування, ми підемо в ЄСПЛ, – наголошує Грищенко.
І додає:
– Інше питання – чому продовжують утримувати всіх? Кому це потрібно і що це насправді таке? Чи це дискредитація атошно-волонтерського руху на замовлення Москви? А я б цьому не здивувалася. Чи це ідіотизм? Але, поміть, ми всі є тими людьми, які достатньо критикують, не підтримують Зеленського. Кожен із нас у своїй сфері є достатньо авторитетним. Мені здається, що тут не одна причина, а цілий комплекс.
Зараз вони спостерігають за кожним із нас. Проїхалися бульдозером і дивляться, чи ми підбиратимемо тіла своїх, чи ні.
Наприклад, Ріффа вони в прямому сенсі слова катують. Уявляєш, що таке зубний біль, коли ти не можеш піти до стоматолога? Я не знаю, куди вони зайдуть, тиснучи на кожного з нас.
Читайте також:
Після виходу із СІЗО Ріффмастер продовжить службу в ССО, – Луньов
У кінці розмови Інна більше сходить на емоції. За її словами, пресконференція в МВС 12 грудня була розрахована “на нарід і амеб без розуму й пам’яті”.
Грищенко каже, що потрясіння, які за останні пів року переживає її сім’я, позначаються також на утриманні неповнолітньої доньки. Інні потрібно якось заробляти кошти на родину.
– Мала дуже швидко і рано подорослішала. Коли в 2014-му ми всі поїхали на війну, їй було 10 років. І замість бавитися, як усі діти, вона ходила в шпиталь, дивилася на безногих хлопців та як люди помирають від поранень, займалася волонтеркою, плела сітки, збирала малюнки на фронт, якісь смаколики. Пів дитинства у неї забрала війна, а зараз забирає цей “миротворець”, – емоційно говорить жінка.
Інна Грищенко (в центрі) під час суду. Фото з ФБ адвоката Олени Помазановської
У кінці січня помер батько Влада. На початку лютого – і його мама. На похорон ані чоловіка, ані Інну не відпустили.
– Мама не витримала того, що відбувається. В мене до смерті дивне ставлення. Розпач тримає перші кілька хвилин, коли я дізнаюся про смерть дорогої людини. Потім у мене тихий смуток. Я знаю, що в мами нарешті нічого не болить і її нічого не хвилює. Крім того, що в неї болить душа за нас – за її дітей. Мені її дуже не вистачає. Коли вона обіймала і говорила: “Доню, перестань, все буде добре”.
Цієї смерті я їм не подарую. І поламаних життів своїх побратимів і посестер не подарую.
Ні Яниного молодого життя. Так понівечити її віру в державу, яку вона захищає, солдатам якої вона рятувала життя! Не подарую Юлиного життя, Ріффа, свого чоловіка. І найбільше не подарую, що в мене забрали віру у верховенство права в цій країні. Інакше я не бачу сенсу в цій війні і в Майдані, – каже Інна Грищенко.
На думку Пуми, найсильнішою зброєю зараз є правда. Журналісти і громадськість повинні висвітлювати ці події, звертати увагу на розбіжності, підтримувати невинуватих у судах.
– Вони (силовики) роблять усе, щоб тим, кому ще не байдуже, стало байдуже. Дають маленькі кімнати для судових засідань, сприймають нас всіх не за людей. Ми тримаємося, поки розуміємо, що в нас за спинами хтось є, – підсумовує жінка.
Читайте також:
“Справа Шеремета виходить за межі правового поля”: репортаж із суду над “Ріффмастером”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Генштаб у вечірньому зведенні описав ситуацію на напрямках. Всього – 93 боєзіткнення
Під час ворожого удару на Донеччині загинули троє залізничників
РФ завдала ракетного удару по Удачному на Донеччині: троє загиблих, четверо поранених
У Херсоні рятувальники потрапили під повторний ворожий обстріл
У Балаклії – влучання біля залізничного вокзалу, є постраждалі
