Рада ухвалила судову реформу Зеленського: про що вона і чому опозиція проти

У середу, 16 жовтня, Верховна Рада ухвалила проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” №1008 у другому читанні та в цілому.

Законодавчий акт, що вносить зміни до законів України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про Вищу раду правосуддя”, називають також “судовою реформою Зеленського”. Її підтримали 236 голосами. При цьому ухвалення закону було б неможливе без голосів позафракційних.

Результати голосування по фракціях:

• “Слуга народу” – 219 “за” (із 252; проти – 0, не голосували – 14, відсутні – 15),
• “Опозиційна платформа – За життя” – 0 (із 44),
• позафракційні – 17 (із 33),
• “Європейська солідарність” – 0 (із 27),
• “Батьківщина” – 0 (із 24),
• “За майбутнє” – 0 (із 23),
• “Голос” – 0 (із 20, при цьому 19 – проти).

Новації закону

1. Склад Верховного суду скоротиться зі 192 до 100 суддів.

2. Зарплатня суддів Верховного суду скоротиться з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (зі 150 до 110 тисяч гривень).

3. Чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів розпускається. Склад комісії скоротиться з 16 до 12 членів. Вища кваліфікаційна комісія суддів відповідає за формування суддівського корпусу, переведення суддів і забезпечення їхнього відповідного кваліфікаційного рівня.

4. Зміниться порядок формування ВККС: буде заборонено обирати до її складу колишніх членів Вищої ради правосуддя, членів ВККС обиратимуть за результатами конкурсу. Конкурсна комісія складатиметься з трьох представників Ради суддів і трьох міжнародних експертів.

5. При Вищій раді правосуддя створять Комісію доброчесності та етики, яка буде складатися з трьох представників ВРП і трьох міжнародних експертів. Вона буде відповідати за призначення і звільнення суддів і покарання за дисциплінарні проступки.
При цьому міжнародні експерти, які увійдуть до Комісії, будуть мати право вето, а члени ВРП – ні.

6. Згідно із законом, Комісія з питань доброчесності та етики протягом 30 днів з дня її утворення перевіряє членів Вищої ради правосуддя (крім голови Верховного Суду), призначених (обраних) на посаду до набрання чинності цим законом, на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена ВРП, за результатом чого може ухвалити рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя.

7. Розширюється список посад, на які буде поширена люстрація. До нього увійдуть керівники ВККС і Державної судової адміністрації, які працювали з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року щонайменше один рік.

Хто виступав проти судової реформи Зеленського

Колишній президент, лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко назвав прийняття закону “скасуванням судової реформи”.

Він також звернув увагу на те, що Верховна Рада проголосувала за судову реформу наступного дня після того, як “Приватбанк” виграв суд у колишніх власників в Лондоні.

Депутатка від “ЄС” Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що новий закон не відповідає принципу незалежності судової влади, нормам Європейського Союзу та принципам Ради Європи.

Лідер фракції партії “Голос” Сергій Рахманін заявив, що не ризикнув би назвати цей закон “проривним і тим більше реформаторським”.
“Не можна назвати реформаторським законопроєкт, у якому один пункт реформаторський, інший – ретроградний, а третій може бути репресивним залежно від того, хто ним буде користуватися”, – сказав він, коментуючи судову реформу.
Рахманін додав, що можливість відправити законопроєкт на повторне друге читання і досягти консенсусу була втрачена.

Ще один депутат із “Голосу” Олег Макаров підкреслив, що законопроект не збалансований і в ньому не врахували думку самих суддів.

Проти законопроєкту №1008 висловився і нардеп від “Батьківщини”, юрист Сергій Власенко. Він наголосив, що не раз чув про історичні здобутки в судовій реформі, але “сенс законопроектів залишається той самий”.
“Ніхто не ставить за мету створення чесного, неупередженого правосуддя, яке виносить чесні, справедливі і законні рішення. Зате кожен ставить за мету отримання контролю над судовою гілкою влади”, – заявив нардеп.

Аналогічну заяву зробив нардеп від “Батьківщини” Сергій Соболєв: “Ми фактично отримаємо ситуацію, коли громадяни взагалі не матимуть доступу до правосуддя. Тотальний контроль за Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя, а це ті органи, які підбирають суддівський корпус, а потім притягують їх до дисциплінарної відповідальності. Ось заради чого внесений цей законопроект”, – сказав він.

Голова Верховного суду Валентина Данішевська виступила різко проти прийняття законопроекту №1008. Під час виступу в парламенті вона заявила, що “перезавантаження Верховного суду вплине на стабільність судової системи України, а дисциплінарні процедури, які пропонуються, (…) вкрай знищать незалежність судової системи”.
Раніше, коментуючи перспективи судової реформи, Данішевська заявляла, що Верховний суд – єдиний в Україні судовий орган, повністю реформований і набраний на відкритому конкурсі за президентства Петра Порошенка. Вона розповіла, що за рік і десять місяців Верховний суд отримав 230 тисяч справ, і скорочення кількості суддів не дозволить розглядати ці справи “в адекватні терміни”.
Валентина Данішевська також негативно оцінила скорочення зарплати суддів.
Голова ВСУ повідомила, що їй не вдалося домогтися зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, щоб обговорити судову реформу. Її також не включили до складу комісії з питань правової реформи.

У коментарі з приводу судової реформи на сторінці Верховного суду сказано, що “законодавча гілка влади, на жаль, так і не почула судову владу”.

Позиція міжнародних партнерів

Голова Верховного суду Данішевська і нардеп Климпуш-Цинцадзе наголосили, що міжнародні партнери України критично поставилися до президентського проєкту судової реформи.

Так, генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич скерувала текст законопроєкту №1008 до Венеціанської комісії і висловила жаль з приводу того, що Рада не дочекалася її висновків.

У Раді Європи вважають, що недавно реформований Верховний суд демонструє непогані результати.

Климпуш-Цинцадзе заявила, що голова ВР Дмитро Разумков також отримав листа від представників ЄС, ЄБРР, Великої Британії, Канади та Німеччини про те, що цей законопроєкт порушує незалежність судової гілки влади.

Раніше Американська торгова палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація та Союз українських підприємців оприлюднили спільну заяву, в якому висловили стурбованість запропонованих змін до відбору суддів і складу Верховного суду. У листі зазначалося, що законопроект може підірвати довіру іноземних інвесторів. Асоціації. Зокрема, розкритикували норму про скорочення кількості представників Верховного суду.

Відгуки влади і прибічників

Голова фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія запевнив, що парламентарії врахували критику експертів і міжнародних партнерів щодо законопроєкту про судову реформу.
“Ми врахували ті правки, які нам міжнародні експерти давали, і немає ніякої стурбованості. Багато людей, особливо ті активісти, які фактично були дуже проти, вони зараз пишуть хвалебні пости і кажуть: “Це нормальна реформа”, – прокоментував він.

Депутатка Ірина Венедіктова зі “Слуги народу”: “Коли йшлася можливість про подання альтернативних законопроєктів, ми їх не побачили. Тому, дійсно, коли ми говоримо, що ми хочемо збалансовано працювати, давайте це робити насправді, а не тільки говорити про це.
2 жовтня відбулось засідання Комісії з правової реформи при президенті. На цій комісії брали участь представники Ради Європи, Представництва ЄС, USAID та інших донорських організацій. Вони підтримали реформи Володимира Зеленського. Крім того, виступав Оніщук, голова Національної школи суддів, який від імені суддів підтримав законопроєкт 1008. Тому давайте працювати”.

Експерт “Центру протидії корупції” Галина Чижик наголосила на важливості правки, згідно з якою міжнародні представники Етичної комісії матимуть право вето, а члени ВРП – ні.
“Вирішальна роль міжнародних експертів в питанні про звільнення членів Вищої ради правосуддя була одним із двох ключових аспектів цього законопроекту. Без цього не можна говорити взагалі про якусь судову реформу Зеленського”, – заявила вона.

Михайло Жернаков із Громадської ради доброчесності визнав закон недосконалим, але зазначив, що перспективи у судової реформи все ж є.
“Так, він (закон) не є ідеальним, є загрози. Так, це лише перший крок, і треба працювати над іншими. Але це дозволяє рухатися вперед. Скільки виборемо – стільки наше”, – сказав експерт.

“Проєкт 1008 прийняли, а це значить, що ВККС на чолі з Сергієм Козьяковим буде розпущена. Що при цьому роблять Козьяков і компанія? Правильно, в останні дні своїх повноважень призначають 100500 співбесід, щоб максимальну кількість недоброчесних суддів “зробити знову доброчесними”. Ми завтра йдемо під ВККС, щоб не дати їм цього шансу. Приходьте й ви”, – написав також Жернаков у ФБ, анонсувавши акцію 17 жовтня.

Директор української інвестиційної компанії А7 Сapital Марія Барабаш розповіла, що інвестори схвально оцінили фінальну версію закону, зокрема, порядок формування ВККС.
“Ми вже отримали дуже хороші відгуки від іноземних інвесторів щодо прийняття цього закону. Дуже швидко, ми навіть не сподівалися, що так стежать зараз за новинами в Україні. Якраз судова реформа – це була перша вимога будь-якого іноземного інвестора. Також дуже вітали поправку про незалежну оцінку членів ВККС”, – сказав Барабаш.

За матеріалами: Верховна Рада, Радіо НВ, “BBC Україна”, “Українська правда”

Читайте також:
Конституційний суд не дозволив своєму колишньому голові повернутися на посаду