Виграємо, але як: перспективи засідання ЄСПЛ у Страсбурзі щодо анексії Криму

Перше рішення міжнародного суду в справі “Україна проти Росії” щодо анексії Криму має бути винесене 2020 року – можливо, ще до періоду літніх відпусток. Свій вердикт винесе Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), до якого український уряд поскаржився ще у березні 2014 року.

Про це пише “Європейська правда“, коментуючи перше і єдине відкрите слухання в цій справі, що відбулося в середу, 11 вересня, у Страсбурзі. Подальше спілкування з судом буде письмове.

“До певної міри можна спрогнозувати також варіанти рішення суду (спойлер: Україна навряд чи програє, але масштаб нашої перемоги – під питанням)”, – пише редактор “ЄП” Сергій Сидоренко.

“Не варто плекати нереальних надій – жодне окреме рішення суду не змусить Росію скасувати анексію. Та без судових рішень цього точно не вийде зробити. Щоби повернути півострів, потрібний дуже тривалий тиск – санкційний, економічний, політичний тощо. І на цьому шляху кожний висновок міжнародного суду має значення”, – додає він.

Заяву про те, що Росія захопила контроль над Кримом і вдається до масових порушень прав людини на півострові, Україна подала до ЄСПЛ ще 13 березня 2014 року – до того, як на півострові відбувся так званий “референдум”, а до лексикону українців увійшли фрази “незаконна анексія” та “окупований Крим”.

Уже тоді Київ мав підстави стверджувати, що Москва готується розчленувати Україну. В Києві чудово усвідомлювали, що втратили контроль над органами влади на півострові, і зафіксували це юридично. Після того позов України кілька разів доповнювався, оновлювався, змінювався – адже окупація тривала, і порушень ставало все більше.

Формально скарга України не стосується анексії Криму як такої: ЄСПЛ не має повноважень розглядати територіальні справи. Україна заявила про порушення росіянами півтора десятка статей Європейської конвенції з прав людини, включаючи право на життя, катування, позасудові покарання тощо.

Однак побічно, навіть офіційно не розглядаючи цього питання, ЄСПЛ може визнати і незаконність анексії. А головне – те, що він повинен визначити дату, від якої Україна втратила контроль над півостровом.

“Надмета українського позову до ЄСПЛ – юридично довести, що окупація Криму розпочалася 27 лютого 2014 року – у день, коли російський спецназ одночасно захопив Верховну раду Криму, блокував обидва аеропорти, вокзал, військові частини, перекрив Чонгар.

Отримавши юридичне визнання цього факту на рівні міжнародного суду, ми спростили б собі купу подальших судових процесів”, – пише “ЄП”.

Саме цьому доведенню була присвячена велика частина виступу британського адвоката Бена Еммерсона, який захищав українську позицію у цьому процесі.

“Очевидно, що Росія отримала ефективний контроль від 27 лютого [2014 року], коли встановила військові блокпости по Криму, – пояснював Бен Еммерсон. – Того дня російські сили відкрито вдерлися до Криму повітрям, морем і по землі. Вони блокували та знерухоміли українські військові частини… О 4-й ранку російський спецназ штурмував Верховну раду Криму, а згодом депутатів під дулом зброї привели до будівлі парламенту”.

Ці аргументи, на яких ґрунтується скарга України, Росія вирішила просто не коментувати.

При цьому суд почув, що Росія чинить порушення прав людини в Криму, пише британська газета The Guardian.

Росія попередила суд, пише видання, що він ризикує “відкрити скриньку Пандори” політично мотивованих справ, якщо дослухається до аргументів України – зокрема, що керовані Москвою сили скоїли злочини в Криму.

Британське видання також зазначає, що справа розглядається в політично чутливий час, коли новий президент України Володимир Зеленський вивчає можливості нових переговорів із Путіним щодо майбутнього як окупованого Донбасу, так і Криму.

Russia complicit in human rights abuses in Crimea, court told https://t.co/zw4qX3oxFw

— Guardian news (@guardiannews) September 11, 2019