ЦВК відмовила в балотуванні нардепу-втікачу Онищенку

Центрвиборчком відмовиа народному депутату-втікачу Олександру Онищенку у реєстрації кандидатом у народні депутати на дострокових парламентських виборах.

Про це повідомили у прес-службі ЦВК.

“Комісія відмовила Онищенку, висунутому Соціалістичною партією України у виборчому окрузі №93, оскільки ним не дотримано вимоги Конституції та виборчого закону щодо проживання в Україні протягом останніх 5 років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України”, — пояснили у ЦВК.

Також на засіданні ЦВК зареєструвала ще 76 кандидатів у народні депутати України.

Таким чином, станом на 15 червня в одномандатних виборчих округах зареєстровано 362 кандидати.

Читайте також:
Чорногорія видала Україні співучасницю “газових схем” Онищенка

Як повідомляла “Новинарня“, про те, що нардеп-мільйонер Олександр Онищенко з поплічниками продавали газ держпідприємства “Укргазвидобування” за допомогою кількох своїх компаній через псевдобіржі, що завдало державі збитків на мільярди гривень,  НАБУ заявило в червні 2016 року.
Керівниками злочинного угрупування, крім самого депутата, вважаються його матір Інесса Кадирова і бізнесмен Валерій Постний.

Верховна Рада 5 липня 2016 року зняла з Онищенка недоторканність, але той втік з України та перебуває в розшуку. Інтерпол відмовився оголошувати Онищенка в міжнародний розшук.

Українським ЗМІ Онищенко дає інтерв’ю в Іспанії. Він заявляє, що раніше був партнером президента Порошенка в корупційних політичних схемах, але надалі Порошенко “здав” його.
Онищенко постійно говорить, що має записи із компроматом на президента.

Адвокатом Онищенка у лютому 2018 року стала екс-кандидатка в аудитори НАБУ Марта Борщ зі США.

Про те, що НАБУ завершило досудове розслідування щодо Онищенка, повідомлялося в липні 2018 року.

Народному депутату-втікачу інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 3 ст. 27 (види співучасників), ч. 4 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна), ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 2 ст. 205-1 (підроблення документів), ч. 2 ст. 364-1 (зловживання повноваженнями), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (відмивання коштів), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю), ч. 1 ст. 388 (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт) КК України.

У лютому 2019 року його справа пішла до суду.

Читайте також:
Саакашвілі назвав кандидатів до Ради від своєї партії