Якщо голову забезпеченого бійця на новому танку заповнить путінська “вата”, нічого доброго Україні не світить

 

автор: Геннадій Карпюк
військовий аналітик

Дещо запізно, проте нарешті українське військо лікується від живучих «штамів-конструктів» радянської імперії. Фундаментом ідеологічного «здоров’я» і маршрутизатором розбудови військової потуги стають традиції часів визвольних змагань, зачаті поколіннями борців за волю від Армії УНР до УПА, актуалізовані теперішньої доби. Тобто дано старт своєрідному апгрейду вікової звитяжної спадщини, здебільшого незаслужено забутої або перекрученої імперськими борзописцями.

Ліки від радянських штампів

Нас ледь не згубив період «раннього Януковича», коли в Україні – паралельно з РФ – насаджували культи «великої перемоги» й георгіївської стрічки, нівелюючи будь-які національні наголоси.

Прибирати елементи радянщини з армійського буття почали у 2014-му. У промовах президента України часто звучить: наша армія має перестати існувати як обрубок радянської. Це питання стосується ідеології всієї держави. Армія і її символіка – один із проявів загальної проблеми.

На думку історика Василя Павлова, все дуже добре зробили, як не дивно, ще у 1992 році. Як ідентифікатор частинам лишили кодований визначник з літер і цифр. Історичне навантаження геть вичистили.

Із 1999 року, з проростанням в Росії зерен путінізму, коли його агенти почали ширше впливати на наш істеблішмент, пішла нова радянізація української армії. Найпершим її «повзком» став указ президента Леоніда Кучми у жовтні 2000-го, в якому йдеться про повернення частинам гвардійських найменувань, радянських нагород на стяги, почесних імен доби СРСР. Позначку з цього документа «Опублікуванню не підлягає» зняв інший указ глави держави, Віктора Ющенка, аж у листопаді 2009-го! А за Кучми частини знову стали «тричі червонопрапорними Ордена Суворова, Курсько-Померанськими Залізними дивізіями».

Згодом на той конструкт-сюр наклали якісь українські реалії. Так з’явилися бригади «Ордена Суворова імені Данила Галицького».

В указі за квітень 2001 року з’явилася, наприклад,

24 механізована Самаро-Ульянівська Бердичівська Залізна
ордена Жовтневої Революції тричі орденів Червоного Прапора
орденів Суворова і Богдана  Хмельницького
дивізія імені князя Данила Галицького.

Цілком несумісне поєднання, оксюморон!

Дехто каже: «Що там атрибутика: знамена, історія, назви – від того не будеш ситим і вдоволеним життям. І чи допоможе це виграти війну?» Ті, хто висловлюють такі тези, ментально родом із червоної імперії. Вони забувають, як її пропаганда жорстко крокувала містами, мозками й долями мільйонів людей. І як вона досягала задуманих результатів…

Вояки УНП просили дати їм набоїв та… істориків

Українці справді історично служили в арміях кількох країн водночас, причому ворогуючих. Але варто акцентувати увагу на тому, що українці воювали і за власну державу. Це період козацтва і доба Української революції 1917-1921 років. А в інші часи служили в тих арміях, до складу яких країн входити їхні терени. Тоді вони були блискучими солдатами імперій, але не билися за свою державність.

Слід визнати: дехто був колабораціоністом, обравши таку стратегію виживання. Тобто Україна, як і кожна країна, має право на своїх героїв і так само – на власних покидьків. Із одними, й з іншими маємо розбиратися самі.

У нас є чудові військовики, які пішли на певні вчинки, що не дозволяють включати їх до пантеону героїв та називати їхніми іменами військові частини ЗСУ. Приміром, Петро Дяченко бився з більшовиками, служив у польському війську в еміграції, воював із нацистами, але 1945-го вступив на службу до вермахту (формував Окрему протитанкову бригаду «Вільна Україна» групи армій «Центр»), очолював 2-гу дивізію УНА, здався американцям, переїхав у США. І схожих постатей багато. Це теж наша історія.

Важливий наголос: для України німецько-фашистська й радянська армії – окупаційні. Причому остання – з 4 грудня 1917-го.

1921 року Червона армія здолала Армію УНР, окупувавши Україну.

Речі слід називати власними іменами – тоді ставлення до них зміниться.

Так само, як Німеччина та Велика Британія поволі прощалися з імперством, українці мають попрощатися зі своїм колоніальним минулим і комплексом меншовартості. Польський досвід військових перейменувань також цікавий, його слід вивчати. Але, як і в інших випадках, не переносити сліпо на наш ґрунт.

Дуже неправі люди, які кричать, що ідеологія – несуттєве. Сліпці! Це – найважливіше!

Без сумніву, солдат має бути озброєним, підготовленим і нагодованим. Але то тільки одне з «коліщат» воєнної машини. Якщо голову цього забезпеченого бійця на чудовому танку заповнить путінська «вата», Україні нічого доброго не світить.

Потрібно водночас будувати технічну, ресурсну й ідеологічну компоненти.

Це не сучасна вигадка. Відомі листи українських вояків доби УНР, які у своїх командирів просять переважно дві речі: дайте набої й істориків.

Деяких військових досі дивує факт, що УПА організаційно і структурно була армією з власними статутами. У тих умовах у старшинських школах навіть викладали курс історії Українського війська й видавали підручники! Зараз ситуація практично дзеркальна.

Є слушною думка Василя Павлова, що солдату слід знати, за що він воює і чому доводиться вбивати. Страшні слова, але мусимо їх сказати.

Є подібна польська приказка: «Дитина в школі має вивчати два обов’язкові предмети – допризовну підготовку та історію власної країни. Щоб знати, як і в кого стріляти»…

Погано, що про це говоримо за 27 років від часу проголошення Незалежності. Ми майже втратили їх, але це не фатальне запізнення. Найголовніше, що почався рух уперед – до пошуку універсальної для всіх частин моделі військово-ідеологічної платформи.

У НАТО зайдемо м’якшим кроком

2018 рік минув під знаком наповнення системи підготовки у війську якісно новим ідеологічним змістом, спроможним адекватно протистояти російської міфології щодо України. Серйозних змін зазнала система присвоєння почесних найменувань військовим частинам. Продовжено курс на встановлення дат військово-професійних свят видів і родів військ, які за своєю суттю й ідеологічним наповненням не мають нічого спільно з Червоною чи Радянською армією. Встановлено новий День морської піхоти травня – 23 травня, на честь створення підрозділів української морської піхоти у 2018 році. Морська піхота змінила чорні берети на берети кольору морської хвилі. За кілька місяців за ними закріпилася неформальна назва – «штормові берети». Запроваджено нове військове вітання – «Слава Україні! Героям Слава!», замість «товариш» у звертанні один до одного військовослужбовці тепер можуть використовувати слово «пан». А новою сторінкою у традиціях національної мілітарної пам’яті стало відкриття на території Міноборони унікального меморіалу та Зали пам’яті.

Незабаром наше військо отримає національний стройовий крок. В уніфікованому Статуті Збройних сил України, який розробляється, буде запропоновано затвердити нову механіку й послідовність виконання команд у війську щодо руху стройовим і похідним кроком.

Уже виписано нові алгоритми, що візуально вирізнять крок українського військовослужбовця від теперішнього «прусського взірця». Стройовий крок стане м’якшим.
Зміни стосуватимуться і виконання команд «Вільно», «Заправитись»: військові не розслаблятимуть одну ногу, а відводитимуть ліву ногу вбік; руки ж заводитимуть за спину в замок, незрушно стоячи на місці.
Буде й інший порядок виконання військового вітання в строю під час руху.

Це буде наш рух – до НАТО, до європейської сім’ї народів, армій та українського національного успіху.

Читайте також:
“Бригада, що робить з людини Воїна”. 93 омбр представила гімн і відцуралася від спадку СРСР. ВІДЕО

“Невипадково цього дня”. Частини ЗСУ отримали нову символіку. ФОТО

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: