Ставлення до проблеми переселенців в Україні повернулося на довоєнний рівень, – соціологія

Хоча масове переміщення населення внаслідок війни з Росією та окупації Криму стало для сучасної України новим викликом, з яким країна раніше не стикалася, проблема переселанців не сприймається громадянами України як загроза, що, непокоїть населення найбільше.

Як передає “Новинарня“, про це свідчать результати щорічного загальнонаціонального опитування населення, проведеного Інститутом соціології НАНУ та фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки USAID.

“Проблема напливу біженців, переселенців та приїжджих хвилювала людей у 2015 році не набагато більше, ніж тоді, коли проблеми ВПО (внутрішньо переміщених осіб – “Н”) в країні взагалі не існувало.
Для порівняння:  у 2012 році 10% опитаних вважали, що люди бояться напливу різних груп мігрантів, у 2014 – 14%, у 2015 –  15%, у 2016 – 20%, у 2017 – 13%, у 2018 – 12%”, – ідеться у висновках ФДІ.

“Тобто з 2014 до 2016 року стурбованість проблемою дещо зростала, але актуалізація загрози, на тлі стрімкого зростання числа переселенців, не була значною, а з 2017 року впала до передвоєнного рівня. А серед найбільших суб’єктивних загроз у 2018 році респонденти назвали зростання цін (74%), безробіття (58%) та невиплату зарплат та пенсій (57%)”, – зазначили соціологи.

Оцінюючи умови, яких найбільше не вистачає ВПО з Донбасу (тих, що виїхали з зони конфлікту до інших регіонів України), респонденти назвали насамперед можливість повернутися додому в будь-який час (34%). На другому місці – можливість знайти легальну роботу (29%).

Абсолютна більшість населення – 71% – переконані, що більшість переселенців з Донбасу вважають себе громадянами України з таким ж правами та обов’язками, як у решти. Проте значна частина українців –  20% у цьому не впевнені, а на думку 8%,  ВПО не вважають себе такими громадянами України, як решта.

Крім того, у 2017 році 15% та у 2018 році 11% опитаних були свідками конфлікту між переселенцями та місцевими. Найбільше таких конфліктів спостерігалося на Донбасі (на це вказали 25% жителів).

Як  свідчать результати якісних опитувань (фокус-групи), негативне ставлення приймаючих громад до переселенців подекуди спровоковане надмірною, часто подвійною, підтримкою ВПО у прикордонних до зони бойових дій територіях, з боку місцевих та міжнародних організацій з гуманітарної допомоги.

Серед чинників, що впливають на міру дистанційованості приймаючого населення по відношенню до вимушених переселенців, найбільш  значущими є фактори освіти (чим вона вища, тим дистанційованість менша).

“Особливо важливим є те, що чинник рідної мови респондентів не має вирішального впливу на готовність до взаємодії з переселенцями з Донбасу та Криму, переважна більшість яких є російськомовними”, – зазначили у Фонді “Демініціативи”.

Результати опитування також підтверджують дані міжнародних та вітчизняних установ стосовно напрямків вимушеного переселення: переважна більшість переміщених внаслідок конфлікту осіб залишаються в Україні. Дані також свідчать про суттєве зменшення з 2015 року кількості переміщених осіб, що перебувають за кордоном, у тому числі, сусідніх країнах.

Пріоритетною територією розміщення ВПО в Україні є підконтрольні Україні райони Донбасу, що межують з зоною конфлікту, та Схід (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька області). Тож жителі цих областей найчастіше опиняються  у ситуаціях, що передбачають особисту взаємодію з вимушеними переселенцями.

Загалом по Україні  трохи менше третини опитаних особисто знайомі з тими, хто покинув свої домівки внаслідок нещодавніх подій у Криму та Донбасі. Найбільше ВПО у підконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей –  майже вдвічі більше, ніж у інших регіонах.

Читайте також:
Переселенці хронічно не довіряють центральним органам влади. СОЦІОЛОГІЯ

Лише близько третини внутрішніх переселенців готові повернутися в колишні домівки