“Аеропорт не зовсім вивчених уроків”: руїни ДАПу стали символом віроломної потворної війни

 

Павло Кущ,
письменник, журналіст, переселенець з Донеччини

(FB)

Вікна нашої донецької квартири з одного боку виходили у бік аеропорту. Не секрет, взимку та навесні 2014-го туди ми позирали із неприхованою тривогою. А немало донеччан, навпаки, із надією. Вони голосно нахвалялися: мовляв, ось-ось там “сядуть” військово-транспортні літаки Росії із “зеленими чоловічками” і все буде “чікі-пукі”…

Наша тривога виявилася небезпідставною. Перші жорстокі бої наприкінці травня розпочалися саме в аеропорту.

Збудований до Євро-2012 сучасний міжнародний аеропорт імені Сергія Прокоф’єва виглядав тоді, як нова копійка. Активно відкривалися нові рейси до європейських та інших країн світу. На знімку якраз презентація рейсу до Кутаїсі навесні 2013-го.

Тобто всього за рік до “чуми ХХІ століття”. Того безрозмірного лиха, яке ще має похідні назви “руській мір”, “іхтамнєт”, “новоросія”, мижебратія”. Назв, серед яких і нецензурні, багацько.

Та фатальне для багатьох визначення єдине — ВІЙНА. Нехай гібридна, але її жахливі наслідки ті ж самі — смерть, руїни, зламані долі, фізичні та душевні рани… 

Руїни красеня-Донецького аеропорту нині стали символом цієї віроломної потворної війни. А його захисники — “кіборги”, пам’ять яких сьогодні вшановують, — символом мужності і героїзму.

На жаль, історія Донецького аеропорту, де в 2013-му весело танцювали діти в національних костюмах, в 2014-му людиноподібні сусіди гатили по ньому з усіх видів важкої зброї, вчить тому, що… нічому не вчить.

У тому ж Донецьку та Луганську тепер найдужче розплачуються за чогось проігнороване класичне: “Будьте пильні!”.

Прикро, та цей заклик залишається актуальним і досі, бо бацили отієї “чуми” з триколором давно серед нас — в глибокому тилу. Тому у діючих зараз аеропортах України не тільки весело сміються безтурботні діти. У залах очікування тут немало пасажирів — громадян України, які нетерпляче чекають не лише своїх рейсів. Вони досі виглядають тих, кого чекали у лихому 2014-го мешканці Донецька та інших міст і сіл Донбасу. 

Так. Дуже шкода, що гіркі уроки Донецького аеропорту майже нічому не навчили. Ні тих, хто зараз чекає “визволителів”. Ні, на жаль, немалу частину з нас.

Би ми вперто робимо вигляд, ніби цього не бачимо, не чуємо і не знаємо.

Читайте також:
16 січня – День пам’яті “кіборгів” ДАПу. ВІДЕО

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: