Київрада перейменувала вулицю Тверську на честь польського борця за Україну Єжи Гедройця

Київська міська рада на засіданні в четвер, 29 листопада, ухвалила рішення про пeрeймeнування вулиці Твeрськуої на вулицю Єжи Гедройця, польського інтелектуала, редактора часопису “Культура”.

Про це повідомив народний депутат України від “Народного фронту”, голова Комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький.

“У Києві є вулиця Єжи Гедройця! Дякую депутатам Київради і всім, хто підтримував це рішення і його ініціював! Особливо Данилові Лубківському, з яким ми разом мали честь виступити на засіданні”, – написав він у “Фейсбуці”.

“За” проголосували 79 депутатів КМР.

“Eмоційні промови Данила Лубківського і Миколи Княжицького, зусилля багатьох нeбайдужих людeй і складна, алe eфeктивна взаємодія з міським головою та дeпутатами киівського парламeнту протягом минулого року – всe цe дало потрібний украінській столиці рeзультат! Вітаємо усіх співпричeтних!” – зазначив історик Олександр Зінченко.

За його словами, “нема іншого іноземця, який би зробив більше для того, щоб в повоєнному світі усвідомили необхідність Незалежності України”.

Участь у громадському обговоренні щодо перейменування, яке тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року, взяли 2228 осіб.
Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали перейменування.

Столична рада голосувала 29 листопада за перейменування вулиці Тверської вже вдруге.
Першого разу, 15 листопада, міськрада провалила голосування. Не дали голосів зокрема фракції ВО “Свобода” і “Єдність”.

“Один із лідерів фракції “Свободи” у Київраді – Юрій Сиротюк – висловився в тому сенсі, що перейменуємо вулицю в Києві на честь Ґедройця, коли у Варшаві перейменують вулицю на честь Бандери.
Можливо, у “Свободі” не дуже добре знають історію. Із задоволенням інформую.
Єжи Ґедройць – один з найбільших у повоєнній Європі лобістів відновлення української Незалежності.
Саме Ґедройць був одним з тих, хто переконував західний світ у необхідності справедливого вирішення українського питання на європейській політичній карті”, – писав Зінченко в блозі на “Історичній правді”.

“Протягом міжвоєнного двадцятиліття Україна була розділена поміж чотирьох чужих держав. Ґедройць розумів необхідність незалежної України на світовій карті. Бо без незалежної України першою жертвою російської агресії ставала Польща. І тому Ґедройць витрачав для популяризації цієї ідеї багато сил.
Він боровся за українську незалежність словом – на сторінках часопису “Культура”. Він робив для української культурної дипломатії в світі більше, ніж багато хто з українців. “Розстріляне відродження” видав Ґедройць, і саме він є автором цього – тепер крилатого – визначення для знищеного Москвою покоління українських геніїв слова”, – зазначив історик.

“Ґедройцю знадобилося кілька десятиліть, щоб фраза “Без незалежної України не буде вільної Польщі” лягла в основу східної політики нашої західної сусідки.
І саме тому Польща стала першою країною, яка визнала українську незалежність у 1991 році. І це розпочало “ефект доміно” у справі визнання нашої незалежності в світі – чого так не вистачало сто років тому”, – зауважив Зінченко.

За його словами, “саме Ґедройць переконав поляків у безперспективності і небезпечності підходу “Львів – наш!”

29 листопада “Свобода” проголосувала “за” перейменування Тверської на Гедройця.

Читайте також:
У Києві вулицю Мельникова перейменували на честь Іллєнка