Рада ухвалила держбюджет-2019 – завдяки голосам екс-“регіоналів”

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2019 рік – у другому читанні та в цілому.

Як передає “Новинарня“, вечірнє засідання парламенту тривало всю ніч, і фінальне голосування відбулося о 6:01 ранку – власне, як і очікувалося. За проект закону №9000 проголосували 240 народних депутатів.

Ухвалення головного фінансового документа стало можливим лише завдяки голосам колишніх “регіоналів”.

Так, фракція Блоку Порошенка дала за держбюджет 108 голосів (із 134 членів фракції), “Народний фронт” – 72 (із 81), “Відродження” – 22 (із 24), “Воля народу” – 16 (із 19), “Опоблок” – 4 (із 38; Бахтєєва, Гусак, Дмитро Добкін, Мороко), позафракційні – 18 (із 60).
Жодного “за” не надали фракції “Самопоміч”, “Батьківщина”, Радикальна партія Ляшка.

“Місяць тому ми представляли до першого читання проект державного бюджету на 2019 рік і наголошували, що він є реалістичним і збалансованим, всі його видатки підкріплені доходами, дефіцит не перевищує дозволеного, а боргове навантаження зменшується. Основним викликом під час допрацювання документу до другого читання було зберегти цей баланс”, – сказала у своєму виступі міністр фінансів Оксана Маркарова.

За її словами, в результаті роботи з профільними комітетами доходи бюджету було збільшено майже на 18 млрд. грн., водночас на відповідну суму збільшили видатки на пріоритетні напрямки соціальної і економічної сфери.

“Всі наші пріоритети залишаються незмінним: це оборона і безпека, продовження реформ освіти, охорони здоров’я та децентралізації, які було закладено від самого початку, а також соціальні видатки, які буде профінансовано в повному обсязі. При цьому бюджет залишається збалансованим”, – сказала глава Мінфіну.

“Вчасно ухвалений бюджет – це сигнал про стабільність як для українського бізнесу та промисловості, так і для міжнародних партнерів”, – відзначив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

За його словами, в планах уряду – курс на економічне зростання.

У 2019 році планується зростання ВВП на рівні 3% за умови інфляції 7,4%. Курс долара передбачений на рівні 29,4%.

Законом визначено на 2019 рік:

• доходи державного бюджету України у сумі 1 трлн. 026 млрд. 131 млн. 809,2 тис. гривень,
  у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 928,5 млрд. гривень та доходи спеціального фонду – у сумі 97,6 млрд.;
• видатки держбюджету – у сумі 1 трлн. 112 млрд. 129 млн. 997,6 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду – у сумі 1,005 млрд., спецфонду – 106,362 млрд гривень;
• граничний обсяг дефіциту державного бюджету України – у сумі 89 млрд. 989 млн. 320 тис. гривень.

Законом визначено на 31 грудня 2019 року граничний обсяг державного боргу в сумі 2 трлн. 060 млрд. 101 млн. 364,5 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 388.630.087,1 тис. гривень.

Законом встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року – 1853 гривні, з 1 липня – 1936 гривень, з 1 грудня – 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року – 1626 гривень, з 1 липня – 1699 гривень, з 1 грудня – 1779 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2218 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривні;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року – 1497 гривень, з 1 липня – 1564 гривні, з 1 грудня – 1638 гривень.

Законом встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня – 4173 гривні;
у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 гривні.

Документом також встановлено, що у 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 21 відсоток, для дітей – 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2019 році не може становити більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” у 2019 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Законом встановлено, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік:

до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 171, 172 та 431 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також: податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять господарську діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі; надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету; 37 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування; екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення у повному обсязі.

Напередодні стало відомо, що Бюджетний комітет ВР подав на друга читання статтю видатків у розмірі 1 мільярд гривень для президентського фонду.

Зокрема, допис зі світлиною витягу з проекту з бюджету розмістила в себе на сторінці народний депутат від фракції “Самопоміч” Олена Сотник.

“Маю повідомити вас, мої дорогі виборці платники податків, за наш з вами рахунок створюють Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм на скромну суму в мільярд гривень!” – пише Сотник.

Депутатка зазначила, що у порівнянні з проектом бюджету до першого читання, у тексті до другого освітня субвенція місцевим бюджетам зменшилась на 1 млрд. 356 млн. грн.

Як передає “Економічна правда“, прийняття держбюджету стало можливим завдяки тому, що Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект “бюджетного пакету” з податковими змінами.

Відповідний законопроект №9260 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” підтримали 236 народних депутатів (“Відродження” – 20, “Воля народу” – 16, не голосували – “Опоблок”, “Батьківщина”, “Самопоміч”, РПЛ).

Перед самим ухваленням документ розглядався за закритими дверима в податковому комітеті Верховної Ради близько шести годин.  У залі документ також викликав багато запитань і був проголосований лише після ряду спроб.

Основні зміни законопроекту такі.

По-перше, на чотири будуть продовжений пільговий режим ввезення електрокарів. Так, до кінця 2022 року буде продовжена норма, яка звільняє ввезення в Україну транспортних засобів, оснащених лише електродвигунами, від сплати ПДВ та акцизу.
Дія відповідної норми повинна була закінчитися 31 грудня 2018 року.

По-друге, з 1 липня 2019 року зростуть ставки акцизного податку на тютюнові вироби ще на 9%. 

Перед цим, із 1 січня 2019 року, акцизний податок для тютюнових компаній повинен зрости на 20% — відповідно до раніше внесених у Податковий кодекс змін.

По-третє, з 1 липня 2019 року будуть оподатковуватися посилки українців вартістю понад 100 євро.
Зараз діють такі правила: громадянин України може без сплати податків отримати на своє ім’я необмежену кількість посилок митною вартістю до 150 євро кожна, а з 2019 року одна людина зможе отримувати не більше трьох посилок, які не будуть оподатковуватися.
Також ухваленим законопроектом передбачається визнати податковими агентами операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників.

По-четверте, збільшується ставка рентної плати за користування надрами. Із 1 січня 2019 року розмір ставок рентної плати для видобування нафти та газового конденсату збільшується на 2%.
За видобування покладів, які повністю чи частково залягають на глибині понад 5000 метрів — з 29 до 31%. Покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів — з 14 до 16%.

Також на 0,8% — до 8,8% — збільшується ставка рентної плати на видобування залізної руди.

По-п’яте, ставка рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів збільшується на 50%.

По-шосте, з 1 січня 2019 року ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами підвищується з 0,41 гривень за тонну до 10 гривень за тонну.
Крім цього, передбачається поетапне підвищення ставки до рівня 30 гривень за тонну у 2023 році, тобто щорічне підвищення на 5 гривень за тонну. Ця норма наближає ставки до рівня, прийнятого у ЄС, зазначається у законопроекті.

По-сьоме, удосконалюється електронна система контролю за обігом палива з 1 липня 2019 року, що, як зазначають в Мінфіні, дозволить збільшити надходження акцизного податку на паливо.
У Мінфіні підрахували, що закон дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету (в умовах 2019 року) у обсязі 6,3 млрд грн.

Читайте також:
Рада прийняла в першому читанні закріплення в Конституції
курсу на членство в ЄС і НАТО