“Вся втома − тільки від страху. З п’ятиріччям нас”, − ветеран АТО

Масі Найєм
адвокат, ветеран АТО

(FB)

Після демобілізації я став переконуватися, що спогади − це втомилася грайлива душа дитини в квартирі у дорослого, який виживає.

Ти вдаєшся до них щоразу, коли тобі страшно. Забиваєшся в куток у крайній кімнаті з одним вікном і сидиш у темряві, щоб світло не ворушило твій відсторонений погляд. І граєшся подумки з цією іграшкою ще живих людей. Розмовляєш із ними, ділишся думками, заперечуєш і слухаєш їх мовчання в кімнаті.

Насправді вся втома тільки від страху. Коли йшов в армію − у мене не було втоми. Не було втоми думати, що повернуся без руки і без ноги. Але зараз − величезний страх за кожного, хто повернувся звідти не весь.

А сьогодні заходив до батьків. Ми там прожили все дитинство, переросли багато страхів і болю. Біля входу в квартиру пахло ліками… мама повернулася з лікарні. Ми сіли їсти в кухні, де я читав ночами книжки, а тато о першій годині ночі йшов у туалет і сварив, що не сплю.

Шкіра батькових рук сильно змінилася. Я це помітив одразу після армії. Хотілося розплакатися і втекти. Але ці всі людські ігри в зароби-з’їж-хвилюйся-спи-прокинься-зароби здорово відволікають від втоми. Хороша штука, треба брати.

Після відвідин батьків мені завжди хочеться дуже сильно курити сигарети. Поки їхав на зустріч, викурив три цигарки. Голова заморочилася. Руки трусились. Я зупинився на Золотих воротах. Вийшов з машини і постояв на холоді. Хвилини три я сприймав рух нового часу і, не критикуючи нікого, − просто дивився на прекрасне тепле вуличне світло.

Революція зміниться іншою. Кошториси будуть доповнені вадами, і в очах тих, кого ти дуже хотів би полюбити − завжди буде відсутнє розуміння. І якось у всьому цілому житті залишиться цей прекасний момент, коли ти усміхнешся всьому і зрозумієш, що ти не настільки втомився, щоб бути марно.

З п’ятиріччям нас. Вибачте, якщо недоступно описав почуття.

Читайте також:
Україна відзначає День гідності і свободи. Президент вшанував пам’ять Небесної сотні