Передвиборна соціологія: “хвороба прогресує”

 

Дмитро Лиховій
журналіст, головний редактор “Новинарні

(FB)

Почитав нарешті повний звіт по рейтингах кандидатів у президенти і партіях.

Ну що тут сказати.

1) Країна хвора (принаймні дуже велика її частина) і не хоче лікуватися. Хвороба прогресує. Це жах.

2) Я не знаю, що має статися, щоб соціологічна ситуація переламалася.

3) Чому? Мабуть, ментальність така. Вірити брехунам і популістам, уже не раз зашквареним.
Втім, це такий світовий тренд – про популістів…

4) Але світовий тренд – це ще й праві і крайні праві на підході. У нас навіть із цим напряг.

5) Так, буде другий тур.
Але не факт, що це не буде вибір як у 2010 році, коли ми вважатимемо за краще лишитися вдома, а не голосувати за один із сортів лайна.

6) Дорогий Гугле, не сунь мені рекламу Тимошенко. Я за неї не проголосую в жодному разі. Ніколи.

7) Коломойський усіх купить, продасть і ще раз купить. І це ще один капець.
“Спасибі”, “плюси”, чо уж…

8) Не треба про “брехню” – таку розстановку кандидатів на президентських виборах визнає в тому числі й АП.
Правда, там роблять поправку на те, що рейтинги – це одне, а свій електорат ще треба довести до дільниць. Молоді виборці можуть комусь симпатизувати (наприклад, шоуменам-популістам), але голосувати обламаються.
Втім, це не підточує перевагу пані, що з усіх щілин обіцяє вдвічі дешевший газ і купу бабла усім.

9) Я вже писав якось, що парламентські вибори можуть бути важливіші за президентські. А з їхніми рейтингами ще сумніше.

10) У суспільстві є запит на нові сили, але цю нішу заповнює або переважно якесь лайно, або ніхто.
Громадянське суспільство з Майдану так і не спромоглося викристалізувати політичних лідерів, дати своїх кандидатів на наступні вибори.
Обламалося. Або гидує політикою. Бльо.

Я так і не бачу своїх кандидатів і партії – із належною кредитною історією й програмою, нескомпрометованою командою – серед тих, хто в рейтингах виходить за межі статистичної похибки. Ще раз бльо.
Я замахався голосувати за “менше з лих”.

Катерина Гандзюк наполягала, щоб у політику ішли нові хлопці і дівчата із громадського сектора. Ну бо за кого ж іще голосувати.
Катя була спроможна, і була не проти організовувати таку силу.
Але Катю вбили.
Ось уже дев’ять днів по її смерті.

Сумно.

Але потрібно щось думати й робити далі.

Читайте також:
Майже дві третини українців вважають Росію агресором, — опитування

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна