Як виживає УПЦ КП в Криму: не є юрособою, протистоїть тиску, судиться з РФ

Російська окупаційна влада у Криму створює умови, за яких УПЦ Київського патріархату в Криму не може продовжувати свою діяльність легально, не відмовившись від проукраїнської позиції.
Про це йдеться в дослідженні, проведеному експертами Української Гельсінської спілки з прав людини, Регіонального центру з прав людини та експертної групи CHROT. Відповідні висновки було оприлюднено 9 жовтня на брифінгу в УКМЦ.

“Вимоги, які встановила Росія для того, щоб церква продовжувала існувати, несумісні з цією [проукраїнською] позицією: УПЦ КП не може погодитися укласти договір з Міноборони РФ, пройти перереєстрацію за російським законодавством“, – пояснив адвокат Сергій Заєць, експерт ГО “Регіональний центр прав людини”.

“З точки зору російського законодавства, УПЦ КП навіть не є юридичною особою. Це означає, що не можна укласти нового договору, відкрити рахунок в банку, навіть сплатити судовий збір”, – додав він.

Експерт нагадав, що в Криму УПЦ КП була чи не єдиною релігійною громадою, яка виступила із засудженням російської агресії та закликом захищати територіальну цілісність України.

38 iз 46 парафій Української православної церкви Київського патріархату на території Криму припинили діяльність ще в перший рік після окупації. Багато релігійних громад і храмів припинили діяльність внаслідок непрямих заходів з боку російської влади, зокрема юридичного тиску.

“Росія фактично намагається ліквідувати цю церкву у Криму. Йдеться про фізичне перешкоджання, залякування священиків та юридичний тиск”, – зазначив професор-релігієзнавець Олександр Саган.

Щонайменше три храми були захоплені російською владою — у Севастополі, Сімферополі та селі Перевальне.

У Перевальному приміщення УПЦ КП передали в управління УПЦ Московського патріархату, там уклали договір з російською владою щодо “допомоги з патріотичного виховання військових”.

У деяких випадках парафії припиняли діяльність через те, що власники споруд, які використовувалися для богослужінь, виїхали з Криму.

“Зараз у нас залишилося дев’ять приміщень, у яких ми звершуємо богослужіння…. Із 25 священиків, які були у 2014 році, залишилося п’ять”, – розповів на брифінгу архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент (Кущ).

За його словами, п’ять священиків виїхали з Криму цього літа, після обшуків в Українському культурному центрі, коли постало питання про присутність на території Криму українців, які не отримали російського паспорта.

Частина священиків повертаються для богослужінь з материкової частини України на один-два дні, потім їдуть назад.

Постійних парафіян УПЦ КП, за словами архієпископа, в Сімферополі 100-150 осіб, у Євпаторії – 30-50.

Архієпископ Климент зазначив, що на сьогодні управління Кримської єпархії УПЦ КП веде чотири судові позови проти Росії.

“Два стосуються безпосередньо Міністерства оборони РФ, і два – щодо майна у Сімферополі. Зазначу, що суди приймають українські документи і статути”, – зауважив владика.

“УПЦ КП у Криму не перереєстрована [за російським законодавством]. Це була наша принципова позиція”,

– нагадав архієпископ Климент.

Водночас він висловив припущення, що після надання автокефалії єдиній Українській помісній православній церкві наступ російської влади на УПЦ КП в окупованому Криму може посилитися.  За словами Климента, досі наступ на церкву з боку російської влади частково стримували побоювання дзеркальних заходів щодо УПЦ МП на материковій частині України.

Читайте також:
Усе про виселення собору УПЦ КП в Криму:
винесли начиння, побили архієпископа

Як у Криму виживають наші церкви: УГКЦ визнає російське законодавство,
УПЦ КП – ні